Упрощенная HTML-версия
ЗЛОЯКІСНІ НОВОУТВОРЕННЯ ЖІНОЧИХ СТАТЕВИХ ОРГАНІВ
пізно. Раптова кровотеча з’являється під час розпаду пухлини, біль — у
разі поширення пухлини на прилеглі тканини піхви і руйнування нервових
стволів у припіхвовій клітковині. Отвір піхви звужується, раковий інфіль
трат переходить на пряму кишку і розвивається стеноз кишки. У деяких
хворих поширений догори раковий інфільтрат стискує сечоводи. У цьому
разі виникають гідро- і піонефроз, а також уремія. З розпадом пухлини
утворюються піхвово-прямокишкові і міхурово-піхвові нориці.
Діагностика
раку піхви ґрунтується на результатах кольпоскопії,
прицільної біопсії, радіоізотопних реографії і лімфографії.
Лікування
раку піхви полягає в застосуванні хірургічного і промене
вого методів.
При 0 стадії виконують вирізання у межах здорових тканин, кріо-
деструкцію або застосовують лазер.
При І стадії у жінок репродуктивного віку проводять гістеректомію з
видаленням половини піхви (за умови локалізації пухлини у верхній тре
тині) та променеву терапію.
При II—III стадії призначають поєднану променеву терапію: внут-
рішньопорожнинне опромінення з дистанційним опроміненням.
За наявності метастазів показана променева терапія, за умови її пози
тивного ефекту — лімфаденектомія.
РАК ШИЙКИ МАТКИ
Рак шийки матки посідає провідне місце серед онкологічних захво
рювань статевих органів. Переважно виявляють у жінок старше 40-річ-
ного віку. Але останніми роками спостерігають тенденцію до збільшення
кількості хворих серед жінок молодшого віку.
Етіологія.
Єдиної причини виникнення раку не встановлено. Відо
мо, що рак шийки матки найчастіше розвивається на зміненому епітелії
шийки матки, на тлі передракових станів. Сприятливими чинниками для
виникнення раку шийки матки є патологічні процеси дисгормонального,
запального і травматичного генезу, що відбуваються на ній. Однією з при
чин розвитку раку шийки матки є інфікування вірусами герпесу простого
2-го серотипу (ВПГ-2) або вірусом папіломи людини, які передаються ста
тевим шляхом і можуть довго перебувати в латентній формі. На користь
цієї теорії свідчить розвиток раку шийки матки переважно у жінок, що
рано розпочали статеве життя і часто змінюють статевих партнерів.
У
90—95 % хворих пухлина розвивається із багатошарового плоского
епітелію піхвової частини шийки матки (плоскоклітинна форма), у решти —
із одношарового циліндричного епітелію каналу шийки матки (залозиста
форма). Кожна з цих форм може бути високо- та низькодиференційованою.
239