Упрощенная HTML-версия
Ро з д і л 12
При II стадії призначають комбіноване лікування: розширену вульв-
ектомію з післяопераційним опроміненням швидкими електронами.
При III стадії рекомендують передопераційне опромінення і розшире
ну вульвектомію, а також пахвинну лімфаденектомію.
При IV стадії — лікування симптоматичне.
РАК ПІХВИ
Рак піхви трапляється рідко. Його частота становить 1—2 % серед
усіх форм раку жіночих статевих органів інших локалізацій. Середній вік
хворих — близько 60 років.
Патогенез.
1. Рак піхви переважно є вторинним унаслідок метастазів
раку шийки матки, ендометрія, саркоми матки, хоріонепітеліоми, рідше —
раку яєчників і гіпернефроми.
2. Вірусна теорія: вірус папіломи людини із родини паповавірусів, що
спричинює гострокінцеву кондилому, і вірус герпесу 2-го серотипу.
3. Нейроендокринні порушення: гіпоестрогенія, на тлі якої розвива
ються інволютивні та дистрофічні процеси.
4. Імунодепресія.
Розрізняють екзофітну й ендофітну фор
ми росту раку піхви. Екзофітна форма раку
має вигляд папіломи або цвітної капусти.
Для ендофітної форми характерна наявність
щільного інфільтрату в слизовій оболонці,
який швидко поширюється на прилеглі тка
нини. Потім утворюється виразка зі щільни
ми дещо піднятими краями (мал. 120).
Класифікація раку піхви за ступенем
поширення (стадії):
0 — преінвазивний рак (карцинома in
situ);
1 — обмежено рухома пухлина у сли
зовій оболонці піхви діаметром до 2 см;
II — пухлина понад 2 см, з паравагінальним інфільтратом, не поши
рюється на стінки таза;
III — пухлина з паравагінальним інфільтратом, переходить на стінку
таза, метастази у регіонарні лімфатичні вузли;
IV — пухлина проростає прилеглі органи (сечовий міхур, пряму киш
ку тощо) і/або є віддалені метастази.
Клінічна картина.
Симптоми захворювання (білі з домішкою гною,
контактна кровотеча під час статевих зносин, біль) виникають порівняно
238