БЕЗПЛІДНИЙ ШЛЮБ ТА СУЧАСНІ РЕПРОДУКТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ
ляції репродуктивного циклу, процесів дозрівання яйцеклітин та імплан
тації ембріонів, механізм впливу на них за допомогою лікарських засобів,
напрацювання методів дослідження сперми та її підготовки для штучного
запліднення (інсемінації), розробка обладнання, середовищ і умов культи
вування гамет та ембріонів in vitro.
Народження першої дитини, зачатої in vitro (25 липня 1978 p., Steptoe,
Edwards), розпочало нову епоху в лікуванні безплідності — епоху принци
пово нових технологій допоміжної репродукції. В Україні першу успішну
спробу застосування технології запліднення in vitro здійснили в Лабора
торії кріобіології системи репродукції людини Інституту проблем кріобіо-
логії та кріомедицини НАН України (Харків). 1991 р. народилася перша в
країні дитина, зачата за цим методом.
Нині програма запліднення in vitro набула значного поширення в усь
ому світі. Частота настання вагітності при лікуванні безплідності таким
методом у різних клініках досягає в середньому 20—35 % у розрахунку на
одне перенесення ембріонів.
Показання:
1)
жіноча безплідність:
а) абсолютна трубна безплідність (відсутність
маткових труб або непрохідність їх); б) безплідність, зумовлена ен-
дометріозом (за відсутності ефекту від медикаментозної терапії); в)
ендокринна безплідність (за відсутності ефекту від інших методів лі
кування); г) безплідність нез’ясованого генезу (за відсутності ефекту
від запліднення (інсемінації) із використанням сперми чоловіка (про
тягом 6 циклів); ґ) безплідність, зумовлена цервікальним чинником
(за умови відсутності ефекту від лікування методом запліднення (ін
семінації) із використанням сперми чоловіка — протягом 6 циклів);
д) безплідність, зумовлена відсутністю або функціональною неповно
цінністю яєчників чи матки, у цьому разі програма включатиме вико
ристання донорських яйцеклітин, ембріонів або програму сурогатно
го материнства;
2)
чоловіча безплідність
(олігоастенотератоспермія І—II ступеня за
умови неможливості проведення або неефективності запліднення (ін
семінації) із використанням сперми чоловіка).
Першим етапом програми запліднення in vitro є контрольована су-
перовуляція, мета якої — запобігання атрезії більшості фолікулів і одер
жання кількох, здатних до запліднення яйцеклітин. У разі перенесення в
порожнину матки кількох ембріонів ймовірність імплантації вища, ніж
при перенесенні одного.
Варто зазначити, що під час контрольованої суперовуляції слід пос
тійно спостерігати за змінами в яєчниках пацієнтки та її ендокринному
статусі, оскільки саме по собі це є досить серйозне втручання в нейроен-
307