Стр. 350 - Наказ 955 Захист від зараження ВІЛ працівників

Упрощенная HTML-версия

Розділ 18
причини кровотечі (пухлина, гіперплазія ендометрія). За рахунок відносно
легкої прохідності каналу шийки матки у дівчаток аспірат із матки одер­
жують за допомогою шприца Брауна без розширення каналу.
Вишкрібання порожнини матки
здійснюють для спинення маткової
кровотечі у разі неефективності консервативної терапії, а також за підозри
на онкологічний процес.
За підозри на злоякісну пухлину шийки матки виконують
цитологіч­
не дослідження.
Цитогенетичне дослідження
застосовують, підозрюючи вроджені
дефекти статевих залоз. Ґрунтується на дослідженні статевого хроматину
в ядрах клітин поверхневого епітелію слизової оболонки внутрішньої по­
верхні щоки.
Дослідження каріотипу.
Проводять у разі порушення статевого ди­
ференціювання, затримки статевого розвитку, дисгенезії гонад тощо.
Методи функціональної діагностики.
Кольпоцитологічне дослід­
ження
,
визначення симптому зіниці і феномену папороті, вимірювання
базальної температури
застосовують при ювенільних маткових крово­
течах, за підозри на гормонально-активні пухлини яєчників, при певних
патологіях періоду статевого дозрівання. Для встановлення ступеня по­
рушень у репродуктивній системі проводять гормональні проби (проба з
прогестероном, фолікуліном, пергоналом, дексаметазоном).
До
рентгенографічних методів
дослідження в дитячій гінекології
належать газова рентгенопельвіографія, вагінографія, гістеросальпінго-
графія, рентгенографія надниркових залоз в умовах пневморетропери-
тонеуму, рентгенологічне дослідження для встановлення кісткового віку
(метафізів та епіфізів довгих трубчастих кісток), рентгенографія черепа
(ділянка турецького сідла), комп’ютерна томографія.
Застосування зазначених рентгенологічних методів у дитячій гінеко­
логічній практиці сприяє правильній і своєчасній діагностиці аномалій
розвитку статевих органів, пухлинних утворень, склерокістозних яєчни­
ків та інших гінекологічних захворювань. Але слід пам’ятати про неспри­
ятливий вплив рентгенівського випромінювання на яєчники, тому такі ме­
тоди дослідження потрібно застосовувати лише за показаннями.
Магнітно-резонансна томографія
— безпечніший метод, аніж рент­
генографія або комп’ютерна томографія, дає можливість візуалізувати зоб­
раження досліджуваного органа в будь-якій площині, що забезпечує чітке
відображення патологічних змін на тлі незмінених тканин. Використову­
ють для виявлення аномалій розвитку (аплазія матки або піхви, дворога
або рудиментарна матка, гіпоплазія яєчників тощо), пухлин матки і її при­
датків, піо-, гематосальпінксу, тромбофлебіту яєчникових вен, параметри­
ту, післяопераційних ускладнень (гематоми, лімфоцеле, абсцеси, нориці).
348