Упрощенная HTML-версия
Розділ 18
мо-фізіологічними особливостями статевих органів у дівчаток (підвищена
складчастість слизової оболонки піхви, низька естрогенна насиченість ор
ганізму, недостатній уміст глікогену в епітелії піхви, нейтральне або луж
не середовище піхвового вмісту, переважання в піхві кокової мікрофлори,
зниження місцевого імунітету). Неабияке значення в цьому віці мають
екстрагенітальна патологія (анемія, системні захворювання крові, цукро
вий діабет, ексудативний діатез, гломерулонефрит, пієлонефрит, цистит,
наявність екстрагенітальних вогнищ інфекції, ентеробіоз), екзогенні пато
логічні чинники (травма статевих органів, потрапляння в піхву сторонніх
тіл), порушення гігієнічного режиму, аліментарні порушення, несприят
ливі побутові умови.
Серед інфекційних чинників вульвовагініту переважає змішана
мікрофлора (стафілококи, стрептококи, кишкова паличка, ентерококи,
кандиди). Причиною запалення часто стають сапрофітні мікроорганізми.
На тлі зниження захисних сил організму нерідко активізуються мікоплаз-
ми, гарднерели, хламідії, віруси простого герпесу, дифтерійна паличка,
часто спостерігають комбінацію декількох збудників (асоціації).
Шляхи інфікування
— безпосередній контакт, інтраканалікулярно, ге
матогенно, лімфогенно, по периневральному простору (вірусна інфекція).
Клінічна картина.
У разі гострого вульвовагініту хворі скаржаться
на печіння, свербіння, біль у ділянці зовнішніх статевих органів і під час
сечовипускання, виділення з піхви (гнійні — при неспецифічному вульво-
вагініті, гонореї; сирнисті — при кандидозі, пінисто-гнійні — при трихо-
моніазі тощо).
Особливості обстеження.
По-перше, слід ретельно зібрати анам
нез, особливо стосовно загальних захворювань (інфекційних, екстрагені
тальних), з’ясувати умови побуту, наявність захворювань у батьків (три-
хомоніаз, венеричні захворювання), умови харчування дитини, наявність
ексудативного діатезу та інших алергійних захворювань, порушення обмі
ну речовин, глистяної інвазії тощо. Під час огляду крім оцінювання стану
вульви та піхви (гіперемія, набряклість, мацерація, гіперпігментація) тре
ба уважно дослідити нижню частину живота і внутрішні поверхні стегон,
куди також можуть поширюватися гіперемія і мацерація.
Під час огляду піхви за допомогою вагіноскопа часто виявляють кров’я-
нисто-фібринні нашарування, що локалізуються переважно в склепінні піх
ви, а також петехії і дрібні крововиливи. Що гостріше перебігає запальний
процес, то яскравіше виражені ці прояви. Якщо проведення вагіноскопії не
можливе, виконують зондування піхви. Огляд завершують бактеріоскопіч-
ним дослідженням виділень зі статевих шляхів, сечівника, сечового міхура
і прямої кишки, ідентифікацією збудника, визначенням чутливості його до
антибіотиків; проведенням вірусологічного дослідження.
350