Упрощенная HTML-версия
ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИ ЛІКУВАННЯ ГІНЕКОЛОГІЧНИХ ХВОРИХ
спосіб кріотерапії сповільнює циркуляцію крові в ділянці охолодження,
дає місцевий гемостатичний ефект, зупиняє розвиток гематом при трав
мах, зменшує післяопераційний набряк.
При захворюваннях нирок, сечового міхура та кишок використання
холоду протипоказане.
У гінекологічній практиці також застосовують лікування теплом. Дія
тепла знижує тонус непосмугованих м’язів матки, маткових труб і таким
чином пригнічує відчуття болю. За допомогою грілок зігрівають хворих
при ознобі, після значної крововтрати, після операцій. їх також використо
вують для місцевого впливу (при ниркових кольках). Грілку наповнюють
водою (40—50 °С; у жодному разі не окропом), обгортають рушником і
прикладають до тіла хворої. Протипоказані теплові процедури при го
стрих запальних процесах, кровотечах зі статевих шляхів, що тривають,
пухлинах статевих органів.
Для місцевої розсмоктувальної та болезаспокійливої дії застосовують
зігріваючі компреси.
Для лікування вульвіту, бартолініту призначають
сидячі лікарські
ванночки
(настій ромашки, розчин калію перманганату тощо). Температу
ра розчину не повинна перевищувати 38—40 °С.
СПРИНЦЮВАННЯ
Спринцювання— метод місцевої дії на слизову оболонку піхви,
піхвової частини шийки матки та рефлекторної дії на матку. Лікувальний
ефект полягає у механічній, хімічній та термічній дії води чи лікувального
розчину.
Мета — розчинення та механічне вимивання із піхви патологічного
вмісту, місцевий вплив лікарських речовин на стінки піхви та шийку мат
ки сприяє поліпшенню стану піхви. А теплова дія розчину зумовлює роз
смоктування запальних інфільтратів у малому тазі.
Показаннями до проведення процедури є кольпіт, ендоцервіцит, ерозія
шийки матки, хронічні запальні процеси матки та придатків, хронічний
пельвіоперитоніт із наявністю спайок, параметрит у стадії розсмоктуван
ня, субінволюція матки після аборту.
Протипоказане при маткових кровотечах, гострих запальних проце
сах, вагітності, менструації.
Залежно від дії лікарських речовин спринцювання може бути антисеп
тичним (з розчином фурациліну, калію перманганату, ромашки тощо), луж
ним (з розчином натрію гідрокарбонату), в’язким (з розчином таніну тощо).
Розрізняють гаряче спринцювання (температура розчину— 40—
45 °С), якщо необхідна дія на внутрішні статеві органи, та тепле (37—
361