Упрощенная HTML-версия
Розділ 19
дини, що кровоточать; як стороннє тіло призводить до скорочення матки.
Цей метод небезпечний і тому його слід проводити з дотриманням правил
асептики і антисептики. Після оголення шийки матки за допомогою лож
коподібного дзеркала її фіксують кульовими щипцями. Якщо канал шийки
матки закритий, його розширюють за допомогою розширювачів Гегара.
Потім довгим анатомічним пінцетом або корнцангом беруть кінець сте
рильного тампона і вводять у порожнину матки до її дна. Інструмент ви
водять назовні, знову захоплюють тампон дещо нижче і знову вводять у
порожнину матки доти, доки вся порожнина не буде заповнена тампоном.
Щоб тампон добре тримався, піхву також пухко тампонують. Залишають
його зазвичай на 24 год, після чого видаляють обережним потягуванням
за кінець. Маніпуляцію треба проводити на гінекологічному кріслі, щоб у
разі появи повторної кровотечі тампон можна було замінити іншим.
ПРИНЦИПИ МЕДИКАМЕНТОЗНОЇ ТЕРАПІЇ
Медикаментозну терапію широко застосовують при лікуванні гінеко
логічних захворювань. Лікарські препарати можна вводити внутрішньо
венно, внутрішньом’язово, всередину (per os); місцево— у порожнину
матки, черевну порожнину, піхву, сечівник, пряму кишку, на слизову обо
лонку шийки матки, промежину тощо.
Кровоспинні засоби (вікасол, препарати кальцію, є -амінокапронова
кислота, дицинон, настій листя кропиви, настойка водяного перцю тощо)
покращують згортання крові.
Показання: кровотечі (порушення менструального циклу, доброякісні і
злоякісні пухлини, фонові та передракові стани статевих органів, травми).
Засоби, що скорочують матку (окситоцин, пітуїтрин, мамофізин, ер-
готал, метилергометрин, відвар грициків (листя) тощо), застосовують для
спинення маткової кровотечі (порушення менструального циклу, фонові
та передракові стани ендометрія, злоякісні пухлини тіла матки, перфора
ція матки, кровотечі після аборту), при гострому ендометриті.
Знеболювальні засоби застосовують для усунення болю після опера
ції, як премедикацію (перед наркозом), при захворюваннях з вираженим
больовим симптомом (злоякісні новоутворення, альгоменорея, ендомет
ріоз, запальні процеси тощо). Для анальгезії використовують наркотичні
(морфін, промедол тощо), ненаркотичні анальгетики (анальгін, аспірин,
парацетамол тощо), спазмолітики (папаверин, но-шпа тощо), місцеві анес
тетики (лідокаїн, анестезин тощо) та їх поєднання. Препарати із заспокій
ливим ефектом (валеріана, собача кропива, діазепам, седуксен тощо)
посилюють дію анальгетиків. Своєчасне знеболення є профілактикою бо
льового шоку, дихальної та серцево-судинної недостатності.
364