Упрощенная HTML-версия
ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИ ЛІКУВАННЯ ГІНЕКОЛОГІЧНИХ ХВОРИХ
коцитологічне дослідження; електрокардіографія; рентгенографія органів
грудної клітки.
Хвору оглядають стоматолог, терапевт, анестезіолог, а за показання
ми — інші спеціалісти (невропатолог, окуліст, хірург тощо).
Напередодні операції жінка не вечеряє, можна випити лише склянку
солодкого чаю, зранку не снідає. Увечері і зранку перед операцією їй став
лять очисні клізми, вона приймає гігієнічний душ; за потреби — зголюють
волосся з лобкового підвищення, зовнішніх статевих органів, передньої
черевної стінки. Безпосередньо перед операцією жінка спорожнює сечо
вий міхур, за потреби їй уводять постійний катетер на весь час операції.
При підготовці хворої до піхвової операції проводять санацію піхви до
досягнення І—II ступеня чистоти піхви. У день операції піхву обробляють ан
тисептичним засобом і вводять стерильний тампон. Відсутність інфекції в піх
значно зменшує ризик розвитку післяопераційних септичних ускладнень.
Перед операцією проводять медикаментозну підготовку, щоб усунути
психічне напруження і нормалізувати сон. Увечері напередодні операції
хворій призначають снодійні, транквілізатори.
За ЗО—40 хв до операції виконують премедикацію: внутрішньом’язово
вводять атропін, наркотичні анальгетики (промедол), антигістамінні пре
парати (димедрол).
Підготовка хворої до екстреної операції в більшості випадків дуже
обмежена за часом (інколи — до кількох хвилин) і тому зводиться до міні
муму: визначають групу крові і резус-фактор; якщо дозволяють обставини,
ставлять очисну клізму (при кровотечі клізма протипоказана); за потреби
проводять аспірацію шлункового вмісту та промивання шлунка, зголюють
волосся на лобковому підвищенні; обов’язково спорожнюють сечовий
міхур і вводять постійний катетер; премедикацію можуть виконувати без
посередньо в операційній внутрішньовенним уведенням препаратів.
ЗНЕБОЛЮВАННЯ
ГІНЕКОЛОГІЧНИХ ОПЕРАТИВНИХ ВТРУЧАНЬ
У гінекологічній практиці застосовують усі види знеболювання.
При невеликих за обсягом та короткочасних гінекологічних втручан
нях використовують внутрішньовенне введення анестетиків (натрію тіо-
пентал, кетамін та ін.). Місцеву анестезію застосовують лише за наявності
протипоказань до загальної — гострі запальні процеси у верхніх дихаль
них шляхах, повний шлунок, а також відмови хворої від загального знебо
лювання або за відсутності умов для проведення наркозу. Основним мето
дом місцевого знеболювання є парацервікальна анестезія, якої досягають,
уводячи анестетик у приматкову (параметральну) клітковину.
379