Упрощенная HTML-версия
ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИ ЛІКУВАННЯ ГІНЕКОЛОГІЧНИХ ХВОРИХ
5 діб після операції. Із 6-ї доби харчовий раціон поступово розширюють,
однак без включення клітковини.
Догляд за післяопераційною раною на промежині ведуть відкритим
способом, піхву обробляють 0,1 % розчином калію перманганату. На 5-у
добу призначають клізму, шви знімають на 6-у добу.
Вставати і ходити хворим після піхвових операцій дозволяють на 7-у
добу, а виписують на 12-у. Протягом 3 міс. рекомендують обмежувати під
няття важкого (не більше 3 кг). Пацієнток звільняють від важкої фізичної
праці на термін до 6 міс.
Після гінекологічних операцій малих за обсягом наглядають за за
гальним станом хворої (артеріальний тиск, пульс, колір шкіри та слизових
оболонок, температура) та виділеннями зі статевих шляхів.
УСКЛАДНЕННЯ ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНОГО ПЕРІОДУ
У післяопераційному періоді можуть виникати ранні (у перші годи
ни) та пізні (на 2—6-у добу) ускладнення.
Одразу після операції, під час виходу з наркозу, можуть виникнути
нудота і блювання. Голову хворої слід повернути набік і не залишати без
нагляду, бо можливі аспірація блювотних мас й асфіксія.
Достатньо часто у хворих спостерігають у тій чи іншій мірі дихаль
ну недостатність, що зумовлена залишковою дією м’язових релаксантів,
анестетиків та наркотичних анальгетиків, що проявляється гіпоксією та ме
таболічним ацидозом. Для лікування цих явищ застосовують кисневу тера
пію, перкусійний та вібраційний масаж грудної клітки, бронхолітики (брон-
холітин, еуфілін тощо), інгаляційну терапію. Для лікування застійних явищ
у легенях та профілактики пневмонії застосовують дихальну гімнастику.
Серед заходів щодо профілактики тромбоемболічних ускладнень про
відне місце нарівні з достатньою гідратацією посідають активне ведення
післяопераційного періоду (активна і пасивна гімнастика, раннє вставання
з ліжка), еластичне бинтування кінцівки з варикозно-розширеними венами,
застосування (за показаннями) прямих і непрямих антикоагулянтів.
Післяопераційні кровотечі насамперед проявляються зниженням ар
теріального тиску, прискоренням пульсу, блідістю шкіри і слизових оболонок
появою крові із дренажних трубок або з піхви, зниженням рівня гемоглобіну.
Про появу таких ознак медична сестра негайно повідомляє чергового лікаря.
До гнійно-запальних ускладнень належать
нагноєння післяопера
ційної рани
та
післяопераційний перитоніт.
Початкові симптоми медична
сестра може виявити при ретельному спостереженні за хворою: підви
щення температури тіла, прискорення пульсу, пульсівний біль, гіперемія,
набряк у ділянці рубця, гнійні виділення з рани; при перитоніті, крім того,
391