Упрощенная HTML-версия
Розділ 19
Через 8—10 год після операції сечовий міхур має бути спорожнений,
незважаючи на те що відразу після операції сечу було виведено через ка
тетер. Якщо самостійне сечовипускання унеможливлене, затримку сечі
усувають лікарськими (пітуїтрин) і рефлекторними засобами (тепле суд
но, струмінь води) або шляхом катетеризації сечового міхура. У більшості
хворих функція сечового міхура відновлюється, як тільки їм дозволяють
вставати.
У перші 6—8 год після операції пацієнтці не дозволяють пити, тільки
змочують їй губи та слизову оболонку ротової порожнини вологою серветкою.
Згодом дають пити невеликими порціями переварену воду, настій шипшини
без цукру, мінеральну негазовану воду. Із другої доби рідину дозволяють пити
в кількості 1—1,5 л, а також бульйон, кефір. На третю добу можна вживати
протерті супи, надалі поступово переходячи на загальне харчування.
З огляду на втрати рідини під час операції у післяопераційний період
показана інфузійна терапія для коригування водно-електролітного і біл
кового обмінів, кислотно-основного стану та реологічних властивостей
крові. Характер і об’єм інфузійної терапії зумовлені основним захворю
ванням, особливостями оперативного втручання і віком хворої. Інфузійну
терапію проводять протягом декількох днів після операції.
Антибіотики доцільно призначати лише за наявності запальних про
цесів у малому тазі, після травматичних операцій, при повторних опера
ціях або якщо виникла небезпека інфікування.
Поведінка хворої в ліжку до кінця першої доби має бути активною
(глибокі вдихи, згинання ніг, зміна положення тіла) для профілактики
пневмонії. Призначають дихальну гімнастику. При неускладненому пе
ребігу післяопераційного періоду хворі можуть вставати і ходити вже на
другу добу (лапароскопії — через декілька годин) після операції.
Особливо пильної уваги потребує післяопераційна пов’язка. Першу
перев’язку роблять на другу добу. Далі, якщо післяопераційний період пе
ребігає без ускладнень, перев’язки роблять за потребою. Шви знімають на
6—8-у добу після операції.
Двічі на день хворим проводять туалет зовнішніх статевих органів,
обмиваючи їх дезінфекційними розчинами.
На 7—8-у добу (за лапароскопії — на третю добу) після операції за
умови неускладненого перебігу післяопераційного періоду жінку випису
ють зі стаціонару під нагляд дільничного гінеколога.
Після піхвових операцій у післяопераційний період показані ліжковий
режим, анальгетики й антибіотики (за показаннями), дихальна гімнастика,
регуляція функцій кишок і сечового міхура. При операціях на м’язах тазо
вого дна акт дефекації затримується на 5 діб, що забезпечують ретельним
спорожненням кишок перед операцією і споживанням рідкої їжі протягом
390