Упрощенная HTML-версия
Акушерська патологія
100
Рис. 1.6.136.
Хоріонбіопсія (плацентобіопсія)
Рис. 1.6.138.
Кордоцентез
Рис. 1.6.137.
Амніоцентез
Рис. 1.6.139.
Амніоскопія
У першому триместрi (перiод органогенезу) ви'
конують хорiонбiопсiю. Є два методи хорiонбiопсiї
(рис. 1.6.136):
1) трансцервiкальний (7–12 тиж);
2) трансабдомiнальний (з 9'го до 12'го тиж).
У другому триместрi вагiтностi (період фетогене'
зу) проводять плацентобiопсiю (див. рис. 1.6.136): ци'
тогенетична дiагностика — до 20 тиж i молекулярна
дiагностика — до 26 тиж.
У третьому триместрі проводять:
1) амнiоцентез трансабдомiнальний i трансцервi'
кальний: раннiй у 13–14 тиж i звичайний — у 15–
22 тиж (рис. 1.6.137);
2) кордоцентез — після 19–20'го тижня (рис.
1.6.138);
3) амніоскопію (рис. 1.6.139–1.6.143).
Бiохiмiчний скринiнг
сироваткових бiлкiв
Скринiнг сироваткових бiлкiв проводять на 15–18'
му тижні вагiтностi. До маркерних сироваткових
бiлкiв у кровi матерi належать: альфафетопротеїн
(АФП), хорiонiчний гонадотропiн людини (ХГЛ),
вiльний (некон’югований) естрiол (НЕ) та iн.
Методи оцінки стану новонародженого
1. За шкалою Апгар
Стан плода оцiнюють на 1'й i 5'й хвилинах життя
(табл. 1.6.10). Показник 8–10 балiв свідчить про
задовiльний стан, 4–6 балiв — про асфiксiю середньо'
го ступеня, 0–3 бали — про тяжку асфiксiю.