Упрощенная HTML-версия
Акушерська патологія
110
гонадотропiну, антитiла до
zona pellucida
, антиоварi'
альнi антитiла, антитiла до ДНК,
β
2
'глiкопротеїну,
антинуклеарнi антитiла та iн.
Iстмiко4цервiкальна недостатнiсть
Iстмiко'цервiкальною недостатнiстю (IЦН) нази'
вається безболісне розкриття шийки матки у друго'
му або на початку третього триместру, що розцi'
нюється як пiзнiй спонтанний аборт або передчаснi по'
логи. Найчастіше IЦН виникає внаслідок травматич'
них ушкоджень шийки матки пiд час внутрiшньо'
маткових втручань. Частота IЦН становить вiд 7,2 до
13,5 %.
Етiологiя.
До етіологічних факторів розвитку ІЦН
належать інфантилізм, вади розвитку матки, ендо'
кринні порушення, пухлинні утворення, травми ший'
ки матки та ін.
Патогенез.
Зі збільшенням термiну вагiтностi ІЦН
сприяє укороченню шийки матки, її розм’якшенню,
тому плiдне яйце не має опори в нижньому вiддiлi
(нижньому сегментi) матки. При пiдвищеннi внут'
рiшньоматкового тиску плодові оболонки опускають'
ся у розширений цервiкальний канал, iнфiкуються i
розриваються.
Класифікація.
За етіологічними факторами роз'
рiзняють три типи IЦН:
1) функцiональна (при ендокринних порушеннях:
гiпофункцiї яєчникiв, гiперандрогенiї);
2) природжена (при генiтальному iнфантилiзмi,
вадах розвитку внутрiшнiх статевих органiв);
3) травматична (внаслiдок травматичних ушко'
джень шийки матки).
Клiнiка.
Вагiтнiсть перебiгає без симптомiв загро'
зи викидня. Скарг вагiтна не висловлює. Огляд ший'
ки матки в дзеркалах показує зяючий зовнiшнiй зiв
шийки матки з в’ялими краями. Пролабування пло'
дового мiхура свiдчить про запізнілу дiагностику. Під
час пiхвового дослiдження визначається укорочення
шийки матки. Цервiкальний канал вiльно пропускає
палець за внутрiшнiй зiв.
Дiагностика
IЦН грунтується на комплексi по'
казникiв: анамнезі (переривання вагiтностi вiдбува'
ється без клiнiчних ознак у другому триместрi, час'
то починається з вiдходження навколоплiдних вод);
огляді шийки матки у дзеркалах i пiхвовому дослi'
дженні (рис. 1.7.19); УЗД.
Пiд час вагiтностi слiд проводити монiторинг ста'
ну шийки матки на основі трансвагiнального УЗД.
На IЦН у термiнi вагiтностi 17–20 тиж вказує дов'
жина шийки матки (у повторновагiтних — 2,9 см),
якщо довжина шийки матки скорочується до 2 см,
то це є абсолютною ознакою IЦН i потребує вiдпо'
вiдної хiрургiчної корекцiї.
Оптимальний термiн для хiрургiчної корекцiї ший'
ки матки при IЦН — 14–16 тиж, в окремих випадках
операцiю можна виконувати у 22–24 тиж вагiтностi.
Способи хiрургiчної корекцiї IЦН:
1. Накладання на шийку матки циркулярного шва
(рис. 1.7.20).
2. Звуження внутрiшнього зiва за Мак'Дональдом,
Широдкаром, Любимовою, Михайленком.
3. Зашивання маткового отвору за Сценді.
4. Створення дуплiкатури тканин шийки матки за
Орєховою i Карiмовою.
Протипоказання для хiрургiчної корекцiї IЦН:
— загроза викидня;
— iнфекцiї статевих шляхiв.
Мікроскопічне дослiдження тканин вiд раннiх
спонтанних абортів показало сповiльнення темпу ди'
ференцiацiї ворсинок хорiона, переважання великих
набрякових ворсинок. Хорiальний епiтелiй у виглядi
стоншеного шару синцитiю з гомогенiзованими яд'
рами i вiдсутнiстю синцитiальних відросткiв. У
стромi ворсинок спостерiгається незначне забарвлен'
ня дифузно розмiщених ШИК'позитивних речовин.
У децидуальнiй оболонцi — осередки крововиливiв
(рис. 1.7.21–1.7.29).
Макроскопiчне дослiдження, проведене при пiз'
ньому спонтанному абортi (22–24 тиж), виявляє:
нерiвномiрне повнокров’я судин ворсинок, котиледо'
ни дрiбнi, межi мiж ними нечiткi, на материнськiй
поверхнi невеликi ретроплацентарнi гематоми, у
товщi тканин — iшемiчнi iнфаркти.
Мiкроскопiчно: у тканині плаценти виразнi гемо'
динамiчнi порушення у виглядi нерiвномiрного по'
Рис. 1.7.20.
Накладання циркулярного шва на ділянку
внутрішнього зіва шийки матки при істміко'цервікальній
недостатності (схема):
1
— шовкова нитка;
2
— стінка піхви;
3
— циркулярний
шов;
4
— зовнішній зів шийки матки
1
2
3
4
Рис. 1.7.19.
Шийка матки при істміко'цервікальній не'
достатності. Вагітність 20 тиж (фото):
1
— передня губа шийки матки;
2
— передня стінка піх'
ви
2
1