Упрощенная HTML-версия
1. Вагітність і пологи...
127
1.10. Плацентарна
недостатність
Плацентарною недостатнiстю називається пато'
логiчний стан фетоплацентарного комплексу, за яко'
го функцiя плаценти недостатня для повноцiнного
розвитку плода (рис. 1.10.1, 1.10.2).
Частота плацентарних порушень останнім часом
виявляє тенденцiю до росту i становить 12–84,1 %.
Етіологія.
Синдром плацентарної недостатності
характеризується полiфакторною етiологiєю. Пере'
важно відзначається у жiнок з екстрагенiтальною па'
тологiєю та з ускладненим перебiгом вагiтностi.
Патогенез.
Розвиток плаценти та її структура за'
лежать вiд особливостей гамет (заплiднення перезрi'
лими статевими клiтинами), характеру овуляцiї (сти'
муляцiя гормональними препаратами), порушення
васкуляризацiї ендометрiя, недостатностi децидуаль'
них клiтин, наявності аномалії розвитку матки.
Певне значення мають вiк (до 18 i пiсля 30 рокiв);
гормональні дисфункцiї; вплив на органiзм матерi де'
яких фармакологiчних препаратiв, алкоголю, нiко'
тину, кофеїну, пасивного тютюнокурiння; незбалан'
соване харчування вагiтної, недостатня кількість в її
рацiонi бiлкiв, вiтамiнiв, атомовiтiв.
Iнфекцiйнi фактори призводять до рiзних пору'
шень у плацентi, якi проявляються гiперемiєю, стаза'
ми, крововиливами, тромбами, дистрофiчними та не'
кротичними явищами, розвитком запальних процесiв:
хронiчного плацентиту, ендоваскулiту, хронiчного
децидуїту (рис. 1.10.3–1.10.8).
Дослiдженнями останнiх рокiв пiдтверджено, що
серед причин плацентарної недостатності значна роль
вiдводиться факторам «малої iнтенсивностi» навко'
лишнього середовища, серед яких провідне мiсце
посiдають екотоксиканти — ксенобiотичнi метали.
Розвиток патологiчних змiн у плацентi пояснюється
їх цитогенетичною активнiстю.
Незважаючи на полiетiологiчнiсть даної патологiї,
патогенез плацентарної недостатності полягає в по'
рушеннi децидуальної перфузiї, яка прогресує (цир'
кулярне ураження плаценти, порушення процесiв
плацентацiї та плацентарної гемоциркуляцiї).
Абсолютна плацентарна недостатність формується
на основі патологiчної незрiлості хорiона i вiдсутності
можливостi здiйснення компенсаторно'адаптацiйних
реакцiй, тобто розвитку додаткової судинної сітки.
Вiдносна плацентарна недостатність полягає в
синхроннiй дiяльностi органоїдiв синцитiотрофо'
бласта. Спочатку реакцiї судин термiнальних ворси'
нок мають компенсаторний характер, потiм почина'
ються iнволютивно'дистрофiчнi змiни.
Первинна плацентарна недостатність (до 16 тиж)
розвивається в перiод iмплантацiї та плацентацiї при
порушеннi будови, розмiщення, фiксацiї хорiона, де'
фектах васкуляризацiї та порушеннях дозрiвання,
ферментативній недостатностi децидуальної тканини.
Вторинна плацентарна недостатність (пiсля
16 тиж) виникає у другiй половинi вагiтностi i су'
проводжується зниженням iнтенсивностi енерге'
тичних процесiв. Структурно'функцiональнi змiни
плаценти полягають у пiдсиленнi варiабельностi
ядер симпластотрофобласта, тенденцiї до зменшен'
ня кiлькостi дрібних ворсинок хорiона, зниженні
васкуляризацiї, iнволютивних змiнах.
Порушення трофiчної та дихальної функцiй пла'
центи, залежно вiд термiну гестацiї, в якому вони роз'
виваються, позначається на станi плода i проявляєть'
ся хронiчною його гiпоксiєю, затримкою фiзичного
розвитку, антенатальною загибеллю.
Рис. 1.10.1.
Плацента при справжній плацентарній не'
достатності (кальцинати, білі інфаркти). Макропрепарат:
а
— материнська поверхня;
б
— плодова поверхня
б
а
Рис. 1.10.2.
Гіпотрофія плаценти. Материнська повер'
хня. Макропрепарат