Упрощенная HTML-версия
Акушерська патологія
168
Напади при еклампсії можуть набути екламптич
ного статусу, що надзвичайно небезпечно для жiнки,
або перейти в екламптичну кому. На практицi не
рiдко трапляється еклампсiя без судом.
Морфологiчне дослiдження плаценти
при гестозі залежно від статі плода
Чоловіча стать Жіноча стать
Маса плаценти, г
401,1±24,1 400,9±24,1
Об’єм плаценти, см
3
387,4±23,2 385,1±23,1
ППК
0,13
0,13
Макроскопiчно: зменшення розмiрiв та об’єму
плаценти; тканини нерiвномiрно або дифузно
повнокровнi; у товщi тканин як у крайовiй, так i
центральнiй частинi виявляються iшемiчнi iн
фаркти, невеликi ретроплацентарнi гематоми (рис.
1.15.11).
Мiкроскопiчно: уповiльнення кровотоку, перифе
ричний спазм, атероматоз, тромбоз судин, порушен
ня реологiчних i коагуляцiйних властивостей кровi,
зміни метаболiзму; тромби в мiжворсинчастому прос
торi, здебільшого в крайовiй зонi. Характерним є по
єднання гемодинамiчних порушень.
У стовбурових i середнiх за дiаметром ворсинках
по всiй площi плаценти спостерiгаються виразний фi
броз строми, потовщення стiнок судин з гiпертрофiєю
м’язового шару, пролiферацiя ендотелiю i звуження
дiаметра судин. Аргірофiльнi волокна у стромi цих
ворсинок рiзко збiльшенi, фрагментованi, вiдмiча
ється їх гiпераргiрiя. У стромi термiнальних ворсинок
дистрофічні змiни. В децидуальнiй оболонцi зберi
гаються дрібні, пухко розташованi децидуальнi клi
тини. Рiзко збiльшена кiлькiсть ворсинок без епiтелiю
i замурованих у фiбриноїд.
У мiжворсинчастому просторi великі дiлянки
скупчення фiбриноїду. В збережених дiлянках
синцитiю ворсинок кількiсть дифузно розмiщених
PAS позитивних речовин знижена, з незначною
iнтенсивнiстю їх забарвлення. Спостерiгається осе
редкова гiперплазiя синцитiю як у центрi, так i на
периферiї з утворенням синцитiальних вузликiв з
дистрофiчними змiнами ядер i дiлянками петри
фiкацiї. Поряд з цими змiнами, переважно в крайо
вiй частинi плацент, визначаються поля «юних» вор
синок з пухкою стромою, центрально розмiщеними
судинами i поодинокими клiтинами Кащенка —
Гофбауера. Поєднання всiх вищезазначених макро
і мiкроскопiчних змiн у тканинах плаценти призво
дить до розвитку хронiчної вторинної плацентарної
недостатності, що позначається на станi плода (рис.
1.15.12, 1.15.13).
Лiкування
жiнок з пiзнiм гестозом має бути своє
часним, комплексним, повноцiнним, етапним з ураху
ванням загальних механiзмiв патогенезу полiорганної
патологiї та стану плода.
Рис. 1.15.13.
Фіброз строми термінальних і стовбуро
вих ворсинок плаценти. Забарвлення за ван Гізоном.
×
90