Упрощенная HTML-версия
Акушерська патологія
258
1 й ступiнь — розходження 5–9 мм (норма 1,5 мм);
2 й ступiнь — розходження 10–20 мм;
3 й ступiнь — розходження бiльше 20 мм.
Клiнiка.
Розходження лобкових кiсток прояв
ляється болем у ділянці симфiзу, крижів. Бiль поси
люється при спробi встати, ходити, з’являється «ка
чача хода». При травмi лобкового зчленування бiль
посилюється через 8–12 год пiсля пологiв. Під час
пальпацiї лобкового симфiзу вiдмiчається рiзкий бiль.
Породiлля лежить в лiжку у вимушеному положеннi:
ноги зiгнутi у кульшових і колiнних суглобах, стегна
розвернутi (симптом М. Н. Волковича). Розриви лоб
кового зчленування iнодi супроводжуються травмою
сечового мiхура, клiтора тощо.
Дiагностика
не становить труднощiв. Величина
розходження вимiрюється на рентгенограмi.
Лiкування
породiллi з розривом лобкового сим
фізу визначається ступенем розходження кiсток. Не
залежно вiд тяжкостi процесу призначають постіль
ний режим, вiтамiни групи В, вiтамiн D — 5000 МО
Рис. 2.10.41
. Зовнішня кефалогематома. Фронтальний
розріз черепа (схема)
Рис. 2.10.40.
Розрив лобкового симфізу, поєднаний з
розривом сечового міхура. Рентгенограма
тричi на добу, кальцiю глiцерофосфат 0,5 г тричi на
добу, збалансований комплекс макро , мiкроелемен
тiв. У разi розходження лобкових кiсток 1 го ступе
ня призначають постiльний режим протягом 3–
4 тиж, який включає поперемiнне положення тiла
то на лiвому, то на правому боцi. На ділянку вели
кого вертлюга кладуть подушку з пiском масою до
5 кг. Розходження лобкових кiсток 2–3 го ступенiв
потребує застосування пов’язки типу «гамак» про
тягом 4–6 тиж. За вiдсутності ефекту вiд консерва
тивної терапії проводять оперативне лiкування.
Профілактика
розходження лобкового симфiзу
полягає в запобіганні рахiту та дисбалансу обмiну
макро , мiкроелементiв, фiзичному вихованні дiв
чинки, прогнозуванні та рацiональному веденні по
логiв.
Пологовий травматизм плода
Пологовим травматизмом плода називають трав
матичнi ушкодження тканин i органiв органiзму пло
да, пов’язані з пологами.
Етіологія.
Причинними факторами пологового
травматизму плода визнано вузький таз, макросомiю,
неправильні положення i передлежання плода, ано
малiю перебiгу пологiв, багатоплiдну вагітність, аку
шерськi операцiї тощо.
Класифікація.
До пологових травм плода нале
жать:
— кефалогематоми;
— трiщини й переломи кiсток черепа;
— внутрiшньочерепнi пологовi травми;
— травми спинного мозку;
— травми кiнцiвок;
— травми органiв черевної порожнини тощо.
Клініка.
Клiнiчнi симптоми залежать вiд локалi
зацiї травми.
Діагностика.
Дiагноз пiдтверджується клiнiчни
ми ознаками, результатами ультразвукового i
рентгенологiчного дослiдження.
Рис. 2.10.42.
Кефалогематома в ділянці правої тім’яної
кістки (фото)