Упрощенная HTML-версия
2. Патологія пологів
257
Рис. 2.10.37.
Розходження лобкового симфізу 1 го сту
пеня. Рентгенограма
Рис. 2.10.39.
Розходження лобкового симфізу 3 го сту
пеня. Рентгенограма
пiхвою i сечовим мiхуром (рис. 2.10.35, 2.10.36).
Етiологiя.
Пiсляпологовi мимовiльнi норицi ут
ворюються внаслiдок тривалого стиснення тканин
та розвитку некрозу з подальшим вiдторгненням
тканин. Головною причиною мимовiльних пiсля
пологових нориць є тривале стояння голiвки плода
в однiй i тiй же площинi малого таза.
Патогенез.
Тривале стиснення тканин призводить
до порушення кровообiгу, iшемiї, набряку, некрозу i
вiдторгнення. Утворенню таких станiв сприяють
вузькi тази, асинклiтизм, великий плід, аномалiя по
логової дiяльностi тощо. Норицi також виникають
внаслідок пологового травматизму пiхви, сечового
мiхура, прямої кишки під час акушерських операцiй.
Класифiкацiя.
За локалiзацiєю процесу нориці
поділяються на такі:
1. Сечостатевi (мiж сечовим мiхуром або сечiв
ником і пiхвою).
2. Прямокишково пiхвовi (мiж стiнкою прямої
кишки i пiхвою).
За патогенетичними ознаками:
1. Мимовiльнi.
2. Штучнi.
Клiнiка.
Клiнічнi ознаки перебiгу пiсляпологових
нориць полягають у мимовiльному сечовидiленнi або
вiдходженні кишкових газiв iз пiхви. Iншими слова
ми, наявні атиповi видiлення з пiхви (сеча, гази, кал)
на 5–6 ту добу пiсляпологового перiоду. Вiдторг
нення некротизованих тканин супроводжується
субфебрильною температурою тiла, ознобом, за
тримкою сечовидiлення, набряком тканин суміжних
органiв й утворенням атипового отвору (нориці).
Дiагностика
пiсляпологових нориць не становить
труднощiв під час огляду пiхви у дзеркалах. За необ
хiдностi застосовують iнструментальнi методи дiаг
ностики (цистоскопiя, введення до сечового мiхура
забарвленої рiдини).
Лiкування
породiллi при пiсляпологових нори
цях оперативне.
Профiлактика
пiсляпологових нориць полягає у
плануванні вагiтностi; рацiональному веденні поло
гiв.
Акушерська травма кісткового таза
Акушерською травмою кiсткового таза назива
ють травматичнi ушкодження суглобiв i зчленувань,
пов’язані з пологами.
Розходження (травма) лобкового симфізу
.
Розходженням (травмою) лобкового симфiзу нази
вається розходження лобкових кiсток бiльш як на
2,0 мм (рис. 2.10.37).
Етiологiя і патогенез.
Травматичному ушкоджен
ню лобкового симфiзу передують гормональнi змiни
в органiзмi жiнки пiд час вагiтностi. Так, максималь
не нагромадження гормону релаксину наприкiнцi
вагiтностi сприяє розм’якшенню хрящової тканини
лобкового симфiзу. За таких умов вставлення голiвки
плода в площину входу при вузькому тазi, макросомiї
плода, асинклiтизмi може призвести до розходження
лобкових кiсток. Патологiя може трапитися внаслiдок
накладання акушерських щипцiв, плодоруйнівних
операцiй, екстракцiї плода за тазовий кiнець тощо.
Класифiкацiя
розриву (розходження) лобкових
кiсток за ступенем тяжкостi (рис. 2.10.38–2.10.40):
Рис. 2.10.38.
Розходження лобкового симфізу 2 го сту
пеня. Рентгенограма