Акушерська патологія
28
кального каналу складчаста. Складки мають пальмо
подiбну
(plicae palmatae)
форму у жiнок, якi не наро
джували. Пiсля пологiв цi складки зникають. Комп
лекс складок називають «деревом життя»
(arbor
vitae).
Товщина поздовжнiх, косих і поперечних
складок досягає 2 см. Цервiкальний канал (ендо
цервiкс) вистелений одношаровим цилiндричним
епiтелiєм, який містить муцинпродукуючі клiтини з
витягнутим i базально розмiщеним ядром, вiйчасті
клiтини. Слизова оболонка у стромi утворює розга
луженi залози, вистеленi цилiндричним епiтелiєм.
Секрет залоз має вигляд прозорого слизу. Слизовий
секрет залоз дає лужну реакцiю (рис. 1.2.29).
Екзоцервiкс вистелений багатошаровим плоским
епiтелiєм. Епiтелiй екзоцервiкса — плоский незро
говiлий, складається з поверхневого, промiжного та
парабазального i базального шарiв (рис. 1.2.30).
Поверхневий шар характеризується наявнiстю ве
ликих клiтин з пiкнотичними ядрами, еозинофiльною
цитоплазмою, мiкроволокнами кератину.
Промiжний шар містить глiкогеновмiснi клiтини
зi свiтлою цитоплазмою.
Парабазальний шар вирiзняється швидкою про
лiферацiєю парабазальних клiтин.
Базальний шар представлений резервними клi
тинами, якi мiстять ферменти, необхiднi для синтезу
глiкогену (фосфорилазу, амiло 1,6 глюкозидазу).
Два типи цервiкального епiтелiю (ендоцервiкаль
ний та екзоцервiкальний) у нормi з’єднуються на рiвнi
зовнiшнього отвору матки
(ostium uteri externum)
.
В екзоцервiксi вагiтних потовщується епiтелiй,
з’являються клiтиннi аномалiї, в ендоцервiксi —
зростає кiлькiсть залоз аденоматозного типу, можуть
спостерiгатися плоскоклiтинна та мукоїдна мета
плазiя, Арiас Стелли реакцiя.
У шийцi матки вагiтної жiнки розпушується спо
лучна тканина, збiльшуються судинна сiтка та кіль
кість еластичних волокон. Збiльшується також веноз
на сiтка шийки матки
(plexus colli uteri).
Розвивають
ся застiйнi процеси, набряк, лейкоцитарна iнфiльт
рацiя, децидуальна реакцiя.
Цервiкальний канал вагiтної виповнюється густим
слизом
(mucus)
— утворюється пробка Крістеллера,
основою якої є слиз каналу. Пробка Крістеллера має
бактерицидні властивості й служить бар’єром між по
рожниною матки i пiхвою.
У процесi пологового акту перешийок i шийка мат
ки є частиною пологового каналу — так званої вихiд
ної труби.
Шийка матки кровопостачається гiлками
a. uterina
(r. colli uteri)
та
a. vaginalis
, якi вiдходять вiд
a. iliaca
interna
(див. рис. 1.2.23).
У ділянцi шийки матки
vv. uterina
в параметрiї
утворюють масивнi сплетення (див. рис. 1.2.18).
Лiмфа вiд шийки матки вiдводиться в
nodi lym
phatici iliaci
та
sacrales
і затульнi вузли.
Шийка матки iннервується волокнами
plexus ute
rovaginalis, plexus pelvinus.
Iннервацiя шийки матки
переважно парасимпатична.
Рис. 1.2.29.
Цервікальний канал шийки матки:
1
— переднє склепіння піхви;
2
— тіло матки;
3
— по
рожнина матки;
4
— цервікальний канал;
5
— заднє склепі
ння піхви;
6
— зовнішнє устя матки;
7
— піхва
1
2
3
4
5
6
7
Рис. 1.2.28.
Шийка матки жінки, що народжувала:
1
— передня губа
(labium anterius)
;
2
— зовнішній отвір
матки
(ostium uteri)
;
3
— задня губа
(labium posterius); 4
—
переднє склепіння піхви
1
2
3
4
Рис. 1.2.30.
Гістологічна картина цервікального кана
лу (норма)
Рис. 1.2.27.
Шийка матки первістки
(а, б)
:
1
— переднє склепіння піхви;
2
— зовнішній отвір матки
б
а
1
2