Упрощенная HTML-версия
1. Вагітність і пологи...
31
Рис. 1.2.40.
Судинна система ендометрія:
1
— поверхневий циліндричний епітелій;
2 —
залози ен
дометрія;
3 —
спіральна артерія;
4 —
базальний шар ендо
метрія;
5 —
міометрій;
6 —
радіальна артерія
1
2
3
4
5
6
невеликого розмiру клiтини з великими темними ве
ретеноподiбними або круглими ядрами в цитоплаз
мi та виразними судинними сiтками.
В ендометрiї видiляють три основнi шари: ба
зальний, глибокий
(zona basalis),
спонгiозний,
середнiй
(zona spongiosa),
компактний, поверхневий
(zona compacta).
Базальний (глибокий) шар
(zona basalis)
мiстить
щiльну сполучну строму, багату на веретеноподiбнi клi
тини з бiдною цитоплазмою. Базальна зона охоплює
найглибшу частину заглибин ендометрiальних залоз.
Спонгiозний (середнiй) шар
(zona spongiosa)
зай
має переважну частину ендометрiя i має виразну су
динну систему.
Компактний (поверхневий) шар
(zona compacta)
представлений поверхневим цилiндричним епiтелiєм
i частиною (в ділянці шийки) ендометрiальних залоз.
Видiляють функцiональний i нефункцiональний
шари ендометрiя.
Функцiональний шар
(zona functionalis)
має се
реднiй
(zona spongiosa)
i поверхневий
(zona compac
ta)
шари. Функцiональний (поверхневий) шар пух
кий i займає 2/3 ендометрiя.
Нефункцiональна зона представлена базальним
шаром
(zona basalis)
, або так званим шаром резервних
клiтин ендометрiя.
Кровопостачання ендометрiя забезпечують два
типи артерiй: базальнi (прямi) та спiральнi, якi похо
дять вiд мiометріальних артерiй (рис. 1.2.40).
Функцiональну зону ендометрiя кровопостачають
спiральнi артерiї, базальну — прямi. Останнi (прямi)
розташованi в глибоких частинах ендометрiя. Спi
ральнi артерiї (закрученi) продовжуються в глибокi
шари функцiональної зони слизової оболонки i впа
дають у капiляри та венознi лакуни пiд ендомет
рiальною поверхнею.
М’язова оболонка складається з трьох шарів, що
переплiтаються мiж собою, роздiлених колагеновими
еластичними волокнами (рис. 1.2.41):
— зовнiшнього (пiдочеревинного, поздовжнього);
— середнього (промiжного), що характеризується
перехрещеними у рiзних напрямках м’язовими волок
нами;
— внутрiшнього (пiдслизового, циркулярного),
найбiльш розвиненого у зонi перешийка (нижня час
тина тiла матки); латеральнi м’язовi пучки прямують
вiд кутiв матки вниз до шийки
(fasciculus cervicoan
gularis).
Зовнiшня серозна оболонка матки є вiсцеральним
листком очеревини, яка з внутрiшньої поверхнi перед
ньої черевної стiнки переходить на сечовий мiхур, пе
редню поверхню матки й утворює мiхурово маткове
заглиблення
(excavatio vesicouterina).
Мiж задньою по
верхнею матки i прямою кишкою утворюється пря
мокишково маткове заглиблення, або кишеня Дугла
са
(exсavatio rectouterina).
З обох боків матки ду
плiкатура очеревини утворює широкi зв’язки матки
(lig. latum uteri dextra et sinistra)
, у товщi яких роз
мiщенi: матковi труби
(tubae uterinae), lig. teres uteri, lig.
ovarii proprium, a.
та
v. uterina,
сечовід, венозне спле
Рис. 1.2.39.
Ендометрій у стадії секреції. Гематоксилін
еозин.
×
200
Рис. 1.2.41.
Міометрій матки. Гематоксилін еозин.
×
200