Упрощенная HTML-версия
1. Вагітність і пологи...
39
охоплює матку i переходить з її поверхнi в зонi ребра
до бокової стiнки таза з обох боків. У товщi верхньо
го краю широкої зв’язки проходять маткової труби, по
задньому листку заочеревинно розмiщенi яєчники, a
мiж листками зв’язки на рiвнi нижньої третини мат
ки — приматкова клiтковина
(parametrium)
, в якій про
ходять судини, нерви. Завдяки
lig. latum uteri
матка та
її придатки нiби пiдвiшанi у порожнинi малого таза.
2. Кругла зв’язка
(lig. teres s. rotundum uteri) —
пар
на зв’язка завдовжки 10–12 см, завширшки 3–5 мм,
має вигляд шнурка, складається iз переплетених глад
ких (непосмугованих) м’язiв і сполучнотканинних
волокон. Кругла зв’язка вiдходить вiд кута матки,
проходить через поверхневе пахвинне кiльце пах
винного каналу з вiдповiдного боку i вiялоподiбно
розгалужується в товщi великих соромiтних губ i
лобка.
3. Власна зв’язка яєчника
(lig. ovarii proprium) —
представлена гладком’язовими елементами, прохо
дить по заднiй поверхнi широкої маткової зв’язки
вiд кута матки нижче iстмiчного вiддiлу труби до
маткового полюса яєчника. Через
lig. ovarii proprium
у
mesovarium
вступають
ramus ovarii a. uterinae.
4. Зв’язка, що пiдвiшує яєчник
(lig. suspensorium
ovarii),
— прямує вiд латерального кута яєчника до
Рис. 1.2.69.
Яєчник. Яйценосний горбок з овоцитом.
Гематоксилін еозин.
×
200
А. uterina
(r. ovarii)
анастомозує з
а. ovarica
на
рiвнi кута матки.
Яєчниковi вени супроводжують яєчниковi
артерiї
. Vv. ovarica
утворюють яєчникове сплетення
(plexus venosus ovarica).
Лiва яєчникова вена
(v.
ovarica sinistra)
впадає в лiву ниркову вену
(v. renalis
sinistra)
, права — безпосередньо у нижню порожни
сту вену
(v. cava inferior).
Вiдтiкання лiмфи вiд яєчникiв здiйснюється за хо
дом
vasa ovarica
в
nodi lymphatici lumbales.
Іннервуються яєчники переважно через яєчнико
ве сплетення
(plexus ovaricus),
розмiщене за ходом
vasa ovarica.
Основними джерелами яєчникової ін
нервацiї є спинномозковi вузли ThІХ–LІІІ сегментiв,
вузли черевного сплетення, поперековий вiддiл сим
патичного стовбура, великi черевнi нерви, черевнi
сплетення, волокна вiд нижнього брижового сплетен
ня. В іннервацiї внутрiшнiх шарiв яєчника беруть
участь парасимпатичнi нервовi сплетення та
nervus
vagus
.
Придаток яєчника
(epoophoron)
розмiщується мiж
листками широкої зв’язки матки
(lig. latum)
у лате
ральному вiддiлi брижi маткової труби i складається
iз 10–12 вузьких канальцiв
(ductuli transversi, ductus
epoophori longitudinalis),
що прямують до ворiт яєчни
ка.
Над’яєчник
(paraoophoron)
— це вузол iз слабо роз
винутих слiпих канальцiв, що розмiщується мiж лист
ками
lig. latum
нижче мiсця фiксацiї брижi яєчника.
Підвішувальний, фіксуючий,
підтримувальний апарат
внутрішніх статевих
органів жінки
Фiзiологiчне положення матки та її придаткiв за
безпечують пiдвiшувальний, фiксуючий, пiдтриму
вальний апарат внутрiшнiх статевих органiв (рис.
1.2.72, 1.2.73; див. рис. 1.2.12, 1.2.14, 1.2.34).
Пiдвiшувальний апарат
матки та її придаткiв
складається з парних зв’язок:
1. Широка зв’язка
(lig. latum uteri)
— парна зв’язка,
представлена дуплiкатурою очеревини, яка щiльно
Рис. 1.2.71.
Артеріальні судини яєчника:
1 — а. ovarii dextra
;
2 — r. ovarii a. uterina
;
3 — а. uterina
1
2
3
Рис. 1.2.70.
Кровопостачання яєчника:
1
— вена та артерії яєчника
(a. et v. ovarium); 2
—
ovarium
;
3 — epoophoron
1
2
3