Стр. 44 - Запорожан Атлас Акушерство 2005

Упрощенная HTML-версия

Акушерська патологія
42
шийки матки i пiхви. З бокiв основа мiхура примикає
до сечостатевої дiафрагми. Дно сечового мiхура у
жiнок, що народжували, лежить нижче, нiж у жiнок,
що не народжували.
У стiнцi сечового мiхура видiляють серозну обо
лонку
(tunica serosa)
iз пiдсерозною основою
(tela
subserosa),
м’язову оболонку
(tunica muscularis),
пiд
слизову основу
(tela submucosa)
i слизову оболонку
(tunica mucosa).
М’язова оболонка має три шари: зо
внiшній (поздовжнi волокна); середнiй (циркулярнi
волокна); внутрiшній (поздовжнi та поперечнi во
локна). М’язова оболонка називається м’язом, що
виштовхує сечу
(m. detrusor urinae).
У ділянці внут
рiшнього отвору сечовипускального каналу
(ostium
uretrae internae)
знаходиться м’яз сфiнктер шийки
сечового мiхура
(m. sphincter vesicae urinariae).
Внут
рiшня поверхня сечового мiхура покрита слизовою
оболонкою з виразною складчастiстю. Порожнина
сечового мiхура має трикутну форму. У нижнiй його
частинi за внутрiшнiм отвором уретри мiститься
трикутник Льєто, у зонi кутiв якого вiдкриваються
отвори сечоводів
(ostium ureter),
мiж якими утво
рюється міжсечовідна складка
(plica interureterica).
Кровопостачання сечового мiхура вiдбувається
iз верхнiх i нижнiх сечомiхурових артерiй
(aa.
vesicales superior et inferior).
Aa. vesicales superior
вiдходять вiд правої та лiвої пупкових артерiй
(aa.
umbilicales dexter et sinister)
, нижнi — вiд гiлок
внутрiшнiх клубових артерiй
(aa. iliacae internae)
та
aa. pudenda interna, obturatoria, rectalis media
. Вени
сечового мiхура вiдводять кров до сечомiхурового
сплетення
(plexus venosus vesicalis)
, частково — до
внутрiшнiх клубових вен
(vv. iliacae internae).
Лiмфа вiдтiкає у внутрiшнi клубові лiмфатичнi
вузли
(nodi lymphatici iliaci internae).
Iннервацiя сечового мiхура здiйснюється через
plexus hypogastrici superior et inferior.
Пряма кишка
Пряма кишка
(rectum)
розмiщується на заднiй
стінцi порожнини малого таза, яка представлена
крижовою та куприковою кiстками i заднiм вiддiлом
м’язiв тазового дна (рис. 1.3.3, 1.3.4). Початок пря
мої кишки вiдповiдає III крижовому хребцю. Ззаду
вона примикає до крижової кiстки через задньорек
тальний простір
(spatium retrorectale),
де проходять
боковi гілки крижової артерiї, венознi сплетення,
симпатичнi нерви, лiмфатичнi вузли.
У прямiй кишцi
(rectum)
видiляють двi частини:
тазову i відхідникову. Відхідниковий вiддiл мiстить
ся пiд тазовою дiафрагмою в ділянці промежини. Це
канал відхідника
(canalis analis).
Довжина тазової частини кишки в середньому
становить 10–14 см, відхідникової — 2–4 см.
Промежинна частина прямої кишки вiдкрива
ється анальним отвором
(anus)
у зонi
Crena ani.
Стiнка прямої кишки мiстить серозну оболонку
(очеревина —
tunica serosa
), м’язову оболонку
(tunica
muscularis),
слизову оболонку
(tunica mucosa).
Слизо
ва оболонка відхідникового вiддiлу утворює понад 10
поздовжнiх складок (стовпи відхідникові,
columnae
anales
). Дистальнiше розмiщуються кiльцева, проме
жинна, гемороїдальна зони
(zona hemorroidalis),
від
хідниковi заслінки
(valvulae anales)
та відхідниковi па
зухи
(sinus anales).
Слизова оболонка
columnae anales
вистелена незроговiлим плоским епiтелiєм, слизова
оболонка
sinus anales
— цилiндричним епiтелiєм, сли
зова оболонка
zona hemorrhoidalis
— незроговiлим ба
гатошаровим плоским епiтелiєм iз сосочками. Межа
між слизовою оболонкою i шкiрою проходить на рiвнi
sinus anales
. Шкiра перехiдної зони вистелена пiг
ментованим багатошаровим зроговiлим епiтелiєм з ви
разними сосочками i мiстить
glandulae circumanales.
Вiсцеральний листок очеревини покриває тазо
вий вiддiл кишки у виглядi футляра. Промежинний
вiддiл розташований заочеревинно.
Фасцiї малого таза
Фасцiя таза
(fascia pelvis)
є продовженням внут
рiшньочеревинної фасцiї
(fasciae endoabdominalis,
s. fascia endopelvina),
яка в порожнинi таза роздiля
ється на парiєтальний i вiсцеральний листки
(fascia
endopelvina parietalis et fascia pelvis visceralis)
(див.
рис. 1.1.30, 1.1.34).
Схематично хiд тазової фасцiї можна подати так:
— зверху парiєтальний листок фасцiї
(fascia endo
Рис. 1.3.4.
Топографія прямої кишки:
1 — m. sphincter ani externus; 2 — canalis analis; 3 — zona
hemorrhoidalis; 4 — ampulla recti
4
3
2
1
Рис. 1.3.3.
Кровопостачання прямої кишки:
1
— верхні ректальні артерії та вени (від нижніх бри
жових артерії та вени);
2
— середні ректальні артерії та
вени (від внутрішніх клубових судин);
3
— нижні рек
тальні артерії та вени (від внутрішніх соромітних судин)
1
2
3