Упрощенная HTML-версия
Акушерська патологія
54
лонка), хорiон
(chorion laeve)
та шар парiєтального i капсулярного
листкiв вiдпадної оболонки. Наприкiнцi вагiтностi амнiотичнi оболон
ки напiвпрозорi, безсудиннi (рис. 1.4.36).
Мiкроскопiчно в амнiонi видiляють такi шари:
— внутрiшнiй, епiтелiальний: епiтелiй на раннiх стадiях розвитку
плоский, потiм перетворюється на однорядний кубiчний (позаплацен
тарна зона), цилiндричний i мiшкоподібний (плацентарна зона).
Мiшкоподібні клiтини служать для утворення навколоплідних вод (рис.
1.4.37);
— базальна мембрана (вузька еозинофiльна безклiтинна маса);
— компактний шар (безклiтинна гомогенна маса);
— шар фiбробластiв — найтовщий шар, що мiстить фiбробласти,
гiстiоцити, колагеновi, ретикулярнi волокна, мiжклiтинну речовину);
— спонгiозний шар (сполучнотканиннi волокна).
Епiтелiй амнiона продукує навколоплiдні води i сприяє їх резорбцiї.
Плацента, або дитяче мiсце
Плацента
(placenta, placus)
— гемохорiальний ворсинчастий
гестацiйний орган, що забезпечує зв’язок мiж плодом i материнським
органiзмом (рис. 1.4.38).
Плацента має дископодiбну форму, дiаметром 15–18 см, завтовшки
3,0–3,5 см по центру i 0,5 см по периферiї, масою 450–500 г, та двi по
верхнi: материнську i плодову (рис. 1.4.39–1.4.42; див. рис. 1.4.36). Ма
теринська поверхня плаценти подiлена на 15–20 котиледонiв
(coty
ledones).
Перегородки мiж котиледонами утворенi децидуальною ткани
ною. Материнська поверхня плаценти у термiнi пологiв мiстить дрiбнi
бiлi дiлянки звапнування (вiдкладення солей кальцiю). Плодова поверх
ня плаценти вкрита блискучою водяною оболонкою, пiд якою про
свiчуються радiально розташованi кровоноснi судини, що вiдходять вiд
мiсця прикрiплення пупкового канатика.
Типовим мiсцем прикрiплення плаценти є верхнi вiддiли матки на пе
реднiй i заднiй поверхнi (рис. 1.4.43).
У плацентi продукуються практично всi вiдомi гормони жiночого ор
ганiзму. Кожний iз цих гормонiв вiдповiдає гiпофiзарному або гiпо
таламiчному й іншим стероїдним статевим гормонам за бiологiчними та
iмунологiчними властивостями. Аналогiчними гiпофiзарними гормонами
вважаються хорiонiчний гонадотропiн, соматомамотропiн, вiдомий як
плацентарний лактоген, хорiонiчний тиреотропiн i кортикотропiн.
Плацента продукує спорiдненi адренокортикотропному гормону
(АКТГ) пептиди:
β
ендорфiни i
α
меланоцитостимулювальний гор
мон. До аналогiчних гiпоталамiчних гормонів належать гонадотропiн
рилiзинг гормон, тиреотропiн рилiзинг гормон i соматостатин.
У плацентi одночасно продукуються рiзнi за своєю структурою гор
мони бiлкової i стероїдної природи. До гормонiв бiлкової природи нале
жать: хорiонiчний гонадотропiн, соматомамотропiн, пролактин, хо
рiонiчний тиреотропiн. Плацента синтезує стероїдні гормони: проге
стерон i естрогени (естрон, естрiол, естрадiол).
Плацентарнi гормони переважно синтезуються децидуальною тка
ниною, синцитiо i цитотрофобластом. Децидуальна оболонка утворе
на клiтинами стромального походження, що мiстять глiкоген.
Анатомiчна будова децидуальної оболонки: вона має три частини —
базальну
(decidua basalis),
капсулярну
(decidua capsularis),
справжню
(decidua vera). Decidua basalis
формує материнську частину плаценти
i розмiщується пiд iмплантованим яйцем.
Decidua capsularis
вистилає
плодовий мiхур i зникає у пiзнi термiни гестацiї.
Decidua vera
iнтимно
прилягає до хорiона i покриває решту частини порожнини матки.
Загальновизнанi такi функцiї плаценти: транспортна, газообмiнна,
гормональна, бар’єрна, захисна.
Розвиток плаценти починається з етапу iмплантацiї, коли трофобласт
починає розростатися (першi два тижнi пiсля iмплантацiї) й руйнувати
пiд дiєю ферментiв слизову оболонку матки.
Симпласт трофобласта утворює первиннi ворсинки i хорiальний епi
телiй, на основi якого формується хорiон (рис. 1.4.44–1.4.46).
Рис. 1.4.34.
Мікроскопічна будова
ворсинки:
1
— синцитій;
2
— цитотрофобласт;
3
— строма;
4
— кровоносна судина
1
2
3
4
Рис. 1.4.35.
Розташування оболо
нок у матці:
1
—
cordon
;
2 — decidua basalis
;
3 —
chorion frondosum
;
4 — chorion lаeve
;
5
—
amnion
;
6
—
decidua capsularis
і
de
cidua parietalis
, які злилися;
7
— по
рожнина амніона
1
2
3
4
5
6
7
Рис. 1.4.36.
Послід: плацента, обо
лонки, пуповина