Упрощенная HTML-версия
1. Вагітність і пологи...
55
Рис. 1.4.37.
Амніотична оболонка. Гематоксилін еозин.
×
200
Рис. 1.4.38.
Плацента. Гематоксилін еозин.
×
200
Первиннi ворсинки хорiона розмiщуються в лакунах (простiр, утво
рений лiзованими судинами i сполучною тканиною слизової оболонки
матки).
Сукупнiсть лакун утворює мiжворсинчастий простiр, який запов
нюється материнською кров’ю iз судин децидуальної оболонки.
Хорiальний епiтелiй та мезенхiма сприяють утворенню вторинних,
бiльших ворсинок, якi активно розвиваються на поверхнi хорiона. Після
3 го тижня вагiтностi ворсинки васкуляризуються. Первиннi ворсинки
зникають, вториннi активно розвиваються. На 9–12 му тижнi гестацiї
формуються двi частини хорiона: ворсинчастий, або гiллястий
(chorion
frondosum)
i гладкий
(chorion laeve) (
рис. 1.4.47).
Ворсинчастий хорiон, покритий амнiоном, є зародковою, плодовою
частиною плаценти i має тiсний зв’язок з базальною вiдпадною оболон
кою, яка є материнською частиною плаценти
(pars uterina)
(рис. 1.4.48).
Плацента містить хорiальну пластинку (товста сполучнотканинна
пластинка ворсинчастого хорiона), вiд якої вiдходять ворсинки, по яких
циркулює кров плода, що забезпечує плацентарний кровообiг.
Ріст плаценти вiдбувається за рахунок iнтенсивного росту ворсинок
хорiона мiж пластинками плаценти.
Ворсинки хорiона заглибленi в лакуни, виповненi материнською кро
в’ю iз спiральних скручених артерiй материнської частини плаценти.
Вiдтiкання кровi вiдбувається через вени, якi розмiщенi мiж артерiями
(рис. 1.4.49).
Ворсинки хорiона мають таку будову (рис. 1.4.50):
1. Поверхневий шар, утворений трофобластичним, хорiальним
епiтелiєм.
2. Строма — пухка волокниста неоформлена сполучна тканина, яка в
основi ворсинок переходить у сполучну тканину хорiальної пластинки.
Будова хорiона змiнюється залежно від термiну гестацiї. На раннiх
етапах розвитку в хорiальному епiтелiї видiляють глибокий шар — цито
трофобласт (шар Лангханса) i поверхневий шар — синцитiотрофобласт.
Строма кiнцевих ворсинок пухка i мiстить аргірофiльнi волокна, ка
пiляри, фiбробласт, серед якого — клiтини Кащенка — Гофбауера
(великi округлі клiтини з пiнявою цитоплазмою). Кількість клiтин Ка
щенка — Гофбауера рiзко зменшується після 4 го мiсяця вагiтностi. На
3–4 му мiсяцi в плацентi з’являється фiбриноїд (шар Нiтабуха) на межi
материнської тканини i цитотрофобласта. У даному термiнi вагітності
фiбриноїд вiдкладається на поверхнi трофобласта базальної пластинки,
що звернена у мiжворсинчастий простiр (шар Рора). Шар фiбрину,
відкладений на поверхнi трофобласта у другiй половинi вагiтностi пiд
хорiальною пластинкою, називається фiбриноїдним шаром Лангханса.
Ворсинки хорiона, що вростають у децидуальну оболонку, назива
ються якiрними (закрiпними). Їх дистальнi вiддiли складаються iз
тяжiв цитотрофобласта.
У мiжворсинчастому просторi вирізняють три вiддiли: артерiальний,
капiлярний, венозний.
Рис. 1.4.41.
Плацента, материнсь
ка поверхня
Рис. 1.4.40.
Плацента, плодова по
верхня. Макропрепарат (фото)
Рис. 1.4.39.
Плацента, плодова по
верхня