Упрощенная HTML-версия
Акушерська патологія
86
Синклiтичне вставлення: вертикальна вiсь голiвки
стоїть перпендикулярно до площини входу в малий
таз, i стрiлоподiбний шов розміщується на однаковiй
вiдстанi вiд симфiзу i промонторiя.
Асинклiтичне вставлення:
стрiлоподiбний шов роз
мiщений ацентрично, ближче до симфiзу (заднiй
асинклiтизм, асинклiтизм Лiтцмана — вставляється
задня тiм’яна кiстка) або промонторiя (переднiй асин
клiтизм, асинклiтизм Негеле — вставлення передньо
тiм’яне (див. рис. 2.5.37)).
Методи оцінки стану плода
та новонародженого
Методи, які застосовують для оцiнки стану плода
в антенатальному та iнтранатальному перiодах, по
дiляють на прямi (обстеження плода) i непрямi (об
стеження вагiтної). Прямi методи подiляються на не
iнвазивнi (УЗД, ЕКГ, рентгенографiя) та iнвазивнi
(хорiонбiопсiя, плацентобiопсiя, амнiоцентез (раннiй,
пiзнiй), кордоцентез, фетоскопiя, бiопсiя тканин пло
да).
Оцінка рухової активності плода
У лiтературi вiдомо понад 19 типiв рухiв плода вiд
повiдно до терміну гестацiї. Найбiльш вiдомими є
рухи: складнi (перемiщення плода), простi, гикавковi,
дихальнi.
Л. Б. Маркiн, Б. М. Венцкiвський i спiвавтори
(1993) видiляють такi типи рухiв плода:
1) iзольованi;
2) гикавкові;
3) дихальнi;
4) загальна рухова активнiсть.
У нормi (Г. М. Савельєва i спiвавт., 1991) серед
ня частота рухiв плода становить близько 3 за 10 хв
за пiдрахунком самої вагiтної.
Про патологiчний стан плода свідчить зменшен
ня кiлькостi рухiв на 50 % за добу (визначається за
методикою Ю. Ю. Курманавачюс, 1982). Дослі
дження складається з 2 етапiв:
I етап — «рахуй до десяти» (тест рухової актив
ностi плода);
II етап — реєстрацiя рухiв плода протягом 30 хв
чотири рази на добу (о 9, 12, 16, 20 й годині).
Щоденна оцiнка рухiв плода самою жiнкою, за ме
тодикою Е. Т. Михайленко, Г. К. Степанкiвської i спiв
авторiв (1993), полягає в такому: жiнка, лежачи на
лiвому боцi, щодня 2–4 рази на добу вiдмiчає кiлькiсть
рухiв за 30 хв. До несприятливих факторiв належать
зниження кількості рухiв плода до 2–4 за 2 год,
збiльшення або зниження на 50 %, повне зникнення.
Нормальна кількість дихальних рухiв плода за хви
лину дорiвнює 50 у термiнi гестацiї 35–40 тиж
(Г. М. Савельєва, М. В. Федорова і співавт., 1991).
Під час визначення рухової активностi плода не
обхiдно враховувати кiлькiсть навколоплідних вод.
При доношенiй вагiтностi їх об’єм сягає 4 л, із них: в
організмi плода — 2800 мл; у плацентi — 400 мл; в
амнiотичнiй порожнинi — 600–800 мл.
Оцінка серцевої діяльності плода
У клiнiчнiй практицi серцеву дiяльнiсть плода оцi
нюють аускультативно та iнструментальними мето
дами: це електрокардiографiя — пряма i непряма,
Рис. 1.6.95.
Вставлення голівки плода:
а
— синклітичне;
б
— асинклітичне
Рис. 1.6.96.
Оцінка серцевої діяльності плода:
а
— внутрішня кардіографія;
б
— фонокардіотокограма плода
(1)
та електрокардіо
грама матері
(2)
1
2
б
а