Упрощенная HTML-версия
112
Акушерство і гінекологія. Том 1
Наявність жирової тканини в ішіоректальній ямці полегшує розтягнення аналь
ного каналу при дефекації і піхвового каналу протягом другого періоду пологів.
Вона може стати місцем накопичення крові при післяпологових кровотечах (гема
тома) або гною при абсцесах і здатна вміщувати до 1 л рідини. Такі абсцеси можуть
переходити на протилежний бік таза.
Жіночий таз в акушерському відношенні
Кістковий таз створює міцну основу для м’яких тканин пологового каналу і ви
значає його напрямок і розміри. Кістки жіночого таза тонші, площина входу в малий
таз звичайно має форму поперечно звуженого овалу, тимчасом як площина входу
чоловічого таза має лійкоподібну форму (рис. 3.29). Жіночий таз є нижчим, шир
шим і місткішим порівняно з чоловічим; лобковий симфіз є коротшим. Порожнина
жіночого таза у напрямку до виходу стає ширшою за рахунок пологості клубових
кісток, більшої відстані між сідничими горбами і більшого підлобкового кута (90–
100
°
порівняно з 70–75
°
у чоловіків).
З акушерської точки зору жіночий таз розділяють на дві частини. Межею між
ними є погранична лінія
(linea terminalis pelvis)
. Вона проходить по внутрішній по
верхні кожної клубової кістки від крижово клубового суглоба до клубово лобково
го підвищення і розділяє таз на дві частини: верхню (великий таз) і нижню (малий,
або справжній таз).
Великий таз не може служити орієнтиром місткості малого таза, але він є легко
доступним для вимірювання, і тому деякі його розміри використовуються для орієн
товної оцінки розмірів малого таза:
— міжостьова дистанція
(distantia interspinosa)
— відстань віж передніми верхні
ми остями клубових кісток (25–26 см);
— міжгребенева дистанція
(distantia intercristialis)
— відстань між найвіддалені
шими точками клубових гребенів (28–29 см);
— міжвертлюгова дистанція
(distantia intertrochanterica)
— відстань між найвідда
ленішими точками кульшових суглобів (30–31 см);
— зовнішня кон’югата (
conjugata externa
) — кон’югата Боделока, зовнішня аку
шерська кон’югата — відстань від ямки між остистими відростками останнього по
перекового і першого крижового хребця до найбільш виступаючої точки симфізу
(20–21 см).
Малий (справжній) таз
має найбільше значення для дітонародження. Він обме
жений зверху мисом крижів, пограничною лінією і верхнім краєм лобкових кісток,
знизу — виходом таза. Передня стінка малого таза в ділянці симфізу має довжину
близько 5 см, задня (в ділянці крижів) — близько 10–12 см. Бокові стінки малого
таза представлені внутрішніми поверхнями сідничих кісток. При вертикальному
положенні жінки верхня частина тазового каналу направлена вниз і назад, а нижня
утворює дугу і йде вниз і вперед. Латеральні стінки малого таза у дорослої жінки
мають дещо конвергуючий напрямок. Низхідні гілки лобкових кісток у нормально
му жіночому тазі утворюють колоподібну дугу (підлобковий кут 90–100
°
), що дає
можливість проходження голівки плода.
У малому тазі розрізняють 4 умовні площини, які допомагають орієнтуватись у
визначенні локалізації передлежачої частини плода при пологах:
— площина входу в малий таз;
— площина широкої частини порожнини малого таза (проходить через найбіль
ший діаметр таза);