Упрощенная HTML-версия
126
Акушерство і гінекологія. Том 1
Перший агоніст ГнРГ люпролід ацетат був застосований у 1985 р. для паліатив
ного лікування раку передміхурової залози, а також лікування ендометріозу і міоми
матки (3,75–7,5 мг внутрішньом’язово 1 раз на місяць).
Зусиллям щодо синтезу антагоністів ГнРГ перешкоджає розвиток алергічної ре
акції, пов’язаної з вивільненням гістаміну. Синтезований потенційний ГнРГ анта
гоніст Nal Glu, який викликає вивільнення гістаміну і знижує секрецію ЛГ при при
значенні однією дозою, не викликає ефекту спалаху. Nal Glu інгібує овуляцію, зни
жує рівень естрадіолу в середині циклу. Клінічне застосування антагоністів ГнРГ
фокусується на допоміжних репродуктивних технологіях для зворотної регуляції
гіпоталамо гіпофізарної осі протягом циклу стимуляції яєчників. Нові показання
для застосування антагоністів ГнРГ у клінічній практиці, в тому числі для лікування
лейоміоми матки, знаходяться в стадії вивчення.
Гіпофіз
Структура і функція гонадотропінів
Глікопротеїнами з високою молекулярною масою є ЛГ і ФСГ (28 000 і 37 000
дальтон, відповідно). Вони мають однакову
α
субодиницю (14 000 дальтон), яка
складається з 90 амінокислот і є подібною до структури
α
субодиниці ТТГ і ХГЛ.
β
субодиниці цих гормонів мають різні амінокислоти і карбогідрати і відповідають
за специфічну біологічну активність. Субодиниці
α
і
β
приєднуються за допомогою
сульфгідрильних груп. ЛГ має період напівжиття 30 хв, а ФСГ — 3,9 год. ЛГ діє на
тека клітини фолікула і стимулює синтез ними стероїдів, тимчасом як ФСГ діє пере
важно на гранульозні клітини і стимулює зростання фолікулів. ФСГ виділяється в
більшій кількості, ніж ЛГ до пубертатного періоду. При встановленні нормального
менструального циклу секреція ЛГ перевищує виділення ФСГ. Після менопаузи
співвідношення ЛГ/ФСГ знову зменшується. Це вибіркове пригнічення виділення
ФСГ протягом репродуктивного періоду відбувається під дією зростаючих рівней
естрадіолу та інгібіну.
Рецептори ЛГ присутні у тека клітинах протягом усього менструального циклу, у
гранульозних клітинах вони з’являються після дозрівання фолікула під впливом ФСГ
і естрадіолу; вони присутні у жовтому тілі. Кожна гонадна клітина мішень має 2000–
30 000 мембранних рецепторів. Максимальна стимуляція гормональної активності
відбувається, коли щонайменше 5 % цих рецепторів зв’язані з гормоном. Основною
функцією ЛГ є стимуляція синтезу андрогенів тека клітинами і синтезу прогестеро
ну жовтим тілом шляхом сприяння внутрішньоклітинній продукції цАМФ. Механізм
дії ЛГ на гранульозні клітини остаточно не встановлений, але він, можливо, діє
синергічно з ФСГ і стимулює дозрівання фолікула. ЛГ стимулює також транспорт
амінокислот і синтез РНК в яєчниках. ЛГ може стимулювати овуляцію шляхом
індукції активатора плазміногена, який зменшує міцність оболонки фолікула перед
його розривом (рис. 4.4).
Рецептори ФСГ локалізуються переважно в мембрані гранульозних клітин. До
датково до стимуляції ЛГ рецепторів на цих мембранах ФСГ активує ароматазу і
3
β
гідроксистероїд дегідрогеназу всередині клітин шляхом активації цАМФ. Сти
муляція ФСГ ізольованих гранульозних клітин
in vitro
приводила до виділення не
значної кількості естрогенів, але при додаванні андрогенів або тека клітин синтез
естрогенів значно зростав. Ці дані підтверджують двоклітинну гіпотезу продукції