128
Акушерство і гінекологія. Том 1
естрогенів. Згідно з цією гіпотезою, ЛГ діє на тека клітини, що продукують андроге
ни (андростендіон і тестостерон). Андрогени потім транспортуються в гранульозні
клітини, де під дією ФСГ ароматизуються в естрогени (естрон і естрадіол) за допо
могою ферменту ароматази.
Під дією естрогенів у гранульозних клітинах стимулюються мітози; кількість
клітин збільшується. Зростає кількість рецепторів естрадіолу та ФСГ, що підтри
мується внутрішньоклітинним рівнем цАМФ навіть при зменшенні рівня ФСГ у
крові. В гранульозних клітинах ЛГ діє синергічно з ФСГ щодо зростання ЛГ рецеп
торів та ініціації лютеїнізації фолікула, що призводить до зростання рівня прогесте
рону. Передчасне вивільнення ЛГ може перервати цей процес і призвести до перед
часної лютеїнізації фолікула. Здатність фолікула відповідати на дію естрогенів виз
начає, досягне він зрілості чи відбудеться його атрезія.
Синтез простагландинів шляхом внутрішньоклітинної продукції цАМФ стиму
лює також ЛГ. Простагландини можуть відігравати роль у розриві фолікула. Вміст
простагландинів у фолікулі зростає під час підвищення рівня гонадотропінів і може
призводити до стимуляції скорочення гладких м’язів. Прогестерон посилює ак
тивність протеолітичних ферментів, які діють разом з простагландинами у напрямку
деградації та розриву фолікула. Концентрація активатора плазміногена (АП) під дією
ЛГ зростає у передовуляторному фолікулі. Призначення інгібіторів АП блокує ову
ляцію.
На рівні яєчників
вибір і початкове зростання фолікулів спостерігається незалеж
но від гонадотропних гормонів. Хоча кількасот фолікулів, можливо, починають зро
стати, більшість із них дегенерує. Не більше 30 фолікулів стають гонадотропінзалеж
ними і присутні на початку менструального циклу. З них за фізіологічних умов
лише декілька, з оптимальною ФСГ/ЛГ стимуляцією, відбираються для подальшого
росту і розвитку. Вважають, що збереження фолікула від дегенерації під дією ФСГ
досягається шляхом редукції андрогенного впливу і підтримки естрогензалежного
розвитку. Спочатку це відбувається шляхом посилення продукції активіну, а потім
шляхом метаболізації ЛГ індукованих текальних андрогенів у гранульозних кліти
нах. Вважається, що вибір домінантного фолікула визначається його більшою чутли
вістю до ФСГ і здатністю до продукції значної кількості естрогенів, а також можли
вістю модулювати секрецію гонадотропінів. Домінантний фолікул зазвичай визна
чається на 7 й день циклу.
Яєчники
Гонадна регуляція репродуктивної системи
факторами росту
Інсуліноподібні фактори росту (IGFs)
представлені сімейством з двох пептидів:
IGF І і IGF ІІ, які мають структурну подібність до проінсуліну і продукуються в
різних ділянках тіла. Їх рівень у крові не змінюється протягом менструального цик
лу; отже вони діють аутокринним/паракринним механізмами, зв’язуючи рецептори
І і ІІ типів до IGF у різних клітинах мішенях. Рецептори типу І є більш активними.
Дію IGFs на органи мішені регулює IGFs зв’язуючий протеїн (IGFBPs).
Базальний і гонадотропінзалежний стероїдогенез у тека і гранульозних клітинах
стимулює IGF І. Останній сприяє ФСГ залежному зростанню рівня цАМФ, ЛГ ре
цепторів, протеогліканів і базальному синтезу інгібіну в гранульозних клітинах. Пер