160
Акушерство і гінекологія. Том 1
Розвиток трофобласта
До початку третього тижня трофобласт має
первинні ворсинки,
які складаються з
цитотрофобластичної серцевини і покривного синцитіального шару. При подальшо
му розвитку клітини мезодерми проникають у середину первинних ворсинок і рос
туть у напрямку децидуальної оболонки, утворюючи
вторинні ворсинки.
Наприкінці
третього тижня мезодермальні клітини серцевини вторинних ворсинок починають
диференціюватися у клітини крові та дрібні кровоносні судини, формуючи у вор
синці капілярну систему і, отже, утворюють
третинні, або дефінітивні плацентарні
ворсинки.
Капіляри третинних ворсинок контактують з капілярами, які розвивають
ся в мезодермі хоріонічної пластинки та у сполучній ніжці. Ці судини, в свою чергу,
вступають у контакт з внутрішньозародковою судинною системою, сполучаючи пла
центу з ембріоном. Отже, коли на четвертому тижні розвитку починає функціонува
ти серце, система ворсинок є готовою до постачання ембріона живильними речови
нами і киснем. У цей час клітини цитотрофобласта ворсинок проростають через
покривний шар синцитію, досягають материнського ендометрія і вступають у кон
такт з подібними виростами сусідніх ворсин, утворюючи зовнішню цитотрофоблас
тичну пластинку — мушлю. Ця мушля поступово оточує трофобласт і щільно фіксує
хоріонічний мішок до ендометрія. Ворсинки, які простягаються від хоріонічної пла
стинки до основної децидуальної оболонки (децидуальна пластинка — частина ен
дометрія, що входить до складу плаценти), називають
стовбуровими,
або
якірними.
Ворсинки, які відгалужуються від стовбурових ворсин, мають назву
вільних, або
термінальних ворсин.
Через термінальні ворсини відбувається обмін живильними
речовинами між матір’ю і плодом.
Порожнина хоріона поступово збільшується, а до кінця 19–20 ї доби ембріон
залишається сполученим з трофобластом лише за допомогою тонкої сполучної ніжки,
що згодом перетворюється на пупковий канатик, який сполучає плаценту з ембріо
ном.
Ембріональний період (органогенез)
Від третього до восьмого тижня розвитку
(ембріональний період)
кожний з трьох
зародкових листків —
ектодерма, мезодерма і ендодерма
— дає початок різноманіт
ним тканинам і органам. До кінця ембріонального періоду закладаються всі основні
системи організму. Внаслідок утворення органів форма ембріона змінюється і до
кінця другого місяця можна розрізнити основні риси зовнішніх контурів тіла емб
ріона.
Поява нотохорди і прехордіальної мезодерми індукує ектодерму до потовщення і
утворення нервової пластинки
.
Клітини пластинки мають назву
нейроектодерми,
а
індукція їх утворення є першою сходинкою процесу
нейруляції.
До кінця 3 го тижня
латеральні краї нервової пластинки підвищуються і утворюють нервові складки, тим
часом як заглиблена середня ділянка формує нервову борозну. Нервові складки по
ступово наближаються одна до одної і зливаються по середній лінії (починаючи з
п’ятого соміту – майбутньої шиї), утворюючи нервову трубку. До завершення злит
тя краніальний і каудальний кінці нервової трубки сполучаються з амніотичною
порожниною за допомогою краніального та каудального нейропорів. Закриття крані
ального нейропора відбувається приблизно на 25 ту добу (18–20 сомітна стадія), а
закриття каудального нейропора — на 27 му добу (25 та сомітна стадія). Тепер ней