Упрощенная HTML-версия
178
Акушерство і гінекологія. Том 1
частина крові надходить у синусоїди печінки і змішується з кров’ю ворітної системи
кровообігу. Сфінктерний механізм у венозній протоці регулює надходження пупо
винної крові у синусоїди печінки. Якщо при скороченнях матки венозний приплив
зростає, цей сфінктер закривається, що попереджує перевантаження серця плода.
Після короткого шляху через нижню порожнисту вену, де плацентарна кров
змішується з деоксигенованою кров’ю, що повертається з нижніх кінцівок таза і
нирок, вона потрапляє у праве передсердя. З правого передсердя кров потрапляє в
овальний отвір завдяки дії клапана нижньої порожнистої вени, і основна маса крові
переходить у ліве передсердя. Невелика частина крові залишається у правому пе
редсерді задяки затриманню її нижнім краєм вторинної перегородки — роздільного
гребеня. Тут ця кров змішується з десатурованою кров’ю, яка повертається від голо
ви та верхніх кінцівок через верхню порожнисту вену.
З лівого передсердя кров, яка змішується з невеликою кількістю десатурованої
крові з легенів, потрапляє у лівий шлуночок і висхідну аорту. Оскільки вінцеві та
сонні артерії є першими гілками висхідної аорти, міокард та мозок постачаються
добре оксигенованою кров’ю. Десатурована кров із верхньої порожнистої вени че
рез правий шлуночок потрапляє у легеневий стовбур. Внаслідок того, що опір у
легеневих судинах під час внутрішньоутробного життя високий, основна маса крові
проходить безпосередньо в артеріальну протоку та низхідну аорту, де вона змішується
з кров’ю із проксимальної аорти. З низхідної аорти кров прямує до плаценти двома
пуповинними артеріями. Насичення крові киснем у пуповинних артеріях становить
близько 58 %. На шляху від плаценти до органів плода кров у пуповинній вені
поступово втрачає високу насиченість киснем через змішування з десатурованою
кров’ю. Змішування крові може відбуватись у кількох місцях: 1) у печінці (злиття з
кров’ю, що повертається з ворітної системи); 2) у нижній порожнистій вені (з кро
в’ю від нижніх кінцівок, таза та нирок); 3) у правому передсерді — з кров’ю від
голови та верхніх кінцівок; 4) змішування з кров’ю від легенів; 5) змішування у
місці входження артеріальної протоки у низхідну аорту.
Зміни кровообігу плода при народженні
спричинюються припиненням плацен
тарного кровотоку і початком дихання. В цей час артеріальна (боталова) протока
закривається завдяки м’язовим скороченням її стінки і кількість крові, яка прохо
дить через легені, зростає. Це призводить до збільшення тиску у лівому передсерді.
В цей час тиск у правому передсерді зменшується внаслідок припинення плацен
тарного кровотоку. Тоді первинна перегородка накладається на вторинну, і оваль
ний отвір закривається функціонально. В судинній системі плода після народження
відбуваються виражені зміни:
1. Закриття пуповинних артерій завдяки м’язовим скороченням їх стінок, терміч
ним і механічним подразникам, змінам у насиченні киснем. Повна анатомічна об
літерація може тривати 2–3 міс. Дистальні частини пуповинних артерій утворю
ють медіальні пупкові зв’язки, а проксимальні частини залишаються відкритими і
утворюють верхні міхурові артерії.
2. Закриття пуповинної вени і венозної протоки відбувається відразу після за
криття пуповинних артерій. Кров із плаценти ще деякий час після народження може
надходити до плода. Після облітерації пуповинна вена утворює круглу зв’язку печін
ки у нижньому краї серпоподібної зв’язки. Венозна протока, яка проходить від круг
лої зв’язки до нижньої порожнистої вени, також облітерується і формує венозну
зв’язку.
3. Закриття артеріальної протоки внаслідок скорочення м’язової стінки настає
майже відразу після народження та регулюється брадикініном та речовиною, яка
вивільняється в легенях під час початкового вдиху. Повна анатомічна облітерація
триває 1–3 міс. Облітерована артеріальна протока утворює артеріальну зв’язку.