Упрощенная HTML-версия
18
Акушерство і гінекологія. Том 1
тям. О. Ю. Лур’є запропонував свою модифікацію екстирпації матки за Вертгеймом
у сполученні з рентген та радіотерапією.
Кафедру акушерства і гінекології № 2 з 1938 р. очолював вихованець Київського
медичного інституту професор Петро Михайлович Буйко (1895–1943). Клініко екс
периментальна праця «Хірургічне лікування міхурово піхвових фістул у жінок» ха
рактеризує його як сміливого новатора, вченого гуманіста. Життя професора П. М.
Буйка трагічно обірвалося під час німецько фашистської окупації.
До 1953 р. кафедру акушерства і гінекології № 2 очолював заслужений діяч на
уки, професор О. М. Ольшанецький. Полум’яний патріот, він був автором одного з
перших досліджень з історії вітчизняного акушерства і гінекології, автором книги
«Основоположники російського акушерства».
За ініціативою професора О. Ю. Лур’є у повоєнні роки вперше в країні були орга
нізовані профілактичні онкологічні обстеження жінок, що дозволило знизити
смертність від раку. Завдяки активній науковій, лікувальній та організаційній діяль
ності кафедри акушерства і гінекології Київського медичного інституту знизилася
смертність від акушерських кровотеч. Вперше були відкриті кабінети патології
клімаксу, дитячої гінекології; вдосконалена система підвищення кваліфікації лікарів.
У розвитку дитячої гінекології значна роль належить його учням — професорам Юлії
Олександрівні Крупко Большовій, Ірині Борисівні Вовк, онкологічної гінекології —
В. К. Вінницькій, А. І. Євдокимову, В. Я. Зухер, Н. В. Свєчниковій та ін.
У 1959 р. кафедру очолив вихованець Харківської школи професора І. І. Грищен
ка професор Микола Сергійович Бакшеєв (1911–1974), головний акушер гінеколог
Міністерства охорони здоров’я УРСР. Він створив наукову школу, яка розробляла
питання фізіології й патології скорочувальної діяльності матки, емболії навколоплід
ними водами, гестозів, гіпоксії плода й асфіксії новонародженого, хіміотерапії в он
когінекології. За монографію «Маткові кровотечі в акушерстві» Бакшеєв був удостоє
ний Державної премії ім В. Ф. Снєгірьова.
Справу Бакшеєва продовжували його послідовники: доцент Т. Я. Калініченко —
видатний організатор охорони здоров’я в Україні, професор Р. І. Малихіна — відо
мий спеціаліст з проблем туберкульозу жіночих статевих органів. До 1990 р. кафед
ру акушерства та гінекології № 1 Національного медичного університету ім. О. О.
Богомольця очолювала Галина Костянтинівна Степанківська, обрана в 1991 р. чле
ном кореспондентом НАН, а потім і АМН України. Ій належить вивчення механізмів
регуляції пологової діяльності, розробка методів раціонального ведення пологів. Нині
кафедру очолює член кореспондент АМН України професор Б. М. Венцківський.
Представники його школи зробили значний внесок у розвиток вітчизняної перина
тології, впровадження нових методів діагностики стану плода (електро , фонокардіо
графія, гормональні дослідження, сонографія, допплерометрія, кардіотокографія, ам
ніоскопія, вивчення кислотно лужного балансу). Їх послідовники та учні вивчають
проблеми фізіології та патології матки під час вагітності і в пологах, раціонального
харчування вагітних, пізніх гестозів, переношування вагітності, передчасних пологів,
післяпологових інфекцій, антенатальної охорони плода і новонародженого, онко
гінекології, туберкульозу.
Кафедра акушерства Київського інституту удосконалення лікарів (КІУЛ) була
створена у 1918 р. на базі поліклініки Клінічного інституту Київського професійно
го союзу лікарів. Організатором і першим завідувачем кафедри був Григорій Федо
рович Писемський, а кафедрою гінекології завідував професор В. Л. Лозинський. Уч
нями Писемського були професори С. П. Виноградова, Е. Я. Янкелевич, К. М.
Жмакін, В. П. Савицький, В. М. Хмелевський. З 1971 по 1993 рр. кафедру очолював