Упрощенная HTML-версия
207
Розділ 7. Репродуктивна фізіологія
Організація плодово?материнської комунікаційної системи.
На самому початку ва
гітності, під час імплантації бластоцисти, існує лише один анатомічно визначений
зв’язок між бластоцистою та матір’ю. Він встановлюється між трофектодермою бла
стоцисти та ендометрієм (децидуальною оболонкою) і, пізніше, материнською кро
в’ю. З цього моменту починаються двобічні відношення між матір’ю і плодом.
Плацентарна ланка: транспорт живильних речовин та гормонів.
Плацента (вор
синчастий трофобласт, синцитій) відіграє вирішальну роль у транспорті живильних
речовин від матері до плода. Плацента також є найважливішою ендокринною тка
ниною під час вагітності, яка продукує плацентарні стероїдні гормони з їх материнсь
ких і плодових попередників. Проксимальними анатомічними частинами плацентар
ної гілки (транспорт живильних речовин та ендокринна функція) плодово материнсь
кої комунікаційної системи є плодова кров, синцитій і материнська кров. Плацента
ція людини є гемохоріоендотеліальною. Мікроворсинчаста поверхня синцитіотрофо
бласта безпосередньо омивається материнською кров’ю, тимчасом як плодова кров є
обмеженою плодовими капілярами, які проходять у плацентарних ворсинках. Отже,
плодова кров є відділеною від синцитіотрофобласта стінкою плодових капілярів, ме
зенхімою ворсинок і цитотрофобластом. За нормальних обставин прямий контакт
материнської та плодової крові відсутній.
Паракринна ланка: плодові оболонки та парієтальна децидуальна оболонка.
Про
тягом зростання ембріона та екстраембріональних тканин амніон і гладкий хоріон
розвиваються як міцні безсудинні оболонки, які наближаються одна до одної і при
лягають до внутрішньої поверхні парієтальної децидуальної оболонки, яка не зайня
та плацентою. Це анатомічне впорядкування дає початок паракринній ланці плодо
во материнської комунікаційної системи. Проксимальними анатомічними частина
ми паракринної ланки плодово материнської комунікаційної системи є амніотична
рідина, амніон, гладкий хоріон і парієтальна децидуальна оболонка. Зв’язок між пло
дом і матір’ю здійснюється через складові частини амніотичної рідини (сеча плода,
легеневий секрет). У зворотному напрямку продукти децидуальної оболонки і, дея
кою мірою, компоненти материнської крові потрапляють до амніотичної рідини і,
зрештою, до плода шляхом інспірації та заковтування амніотичної рідини. Деякі про
дукти децидуальної оболонки, наприклад пролактин, мають перевагу при потраплянні
в амніотичну рідину. З іншого боку, вазоактивні пептиди, фактори росту, які синте
зуються амніоном, також виділяються в амніотичну рідину і потрапляють до плода.
Динамічна роль плода при вагітності.
Плід більше не розглядається як пасивний
елемент вагітності. Він відіграє в цьому «оркестрі» дуже важливу роль (рис. 7.2). Біо
хімічне забезпечення імплантації контролюється продуктами бластоцисти і трофо
бласта. Інвазія материнського ендометрія і кровоносних судин керується біологічно
активними речовинами, які синтезуються трофобластом. Розпізнавання вагітності
стає можливим завдяки сигналам, які генеруються трофобластом і взаємодіють з яєч
никами матері. Імунологічне сприйняття напівчужорідного плода стає можливим зав
дяки регуляції експресії трофобластом лімфоцитарних антигенів людини
(human
lymphocyte antigen, HLA).
Подальший розвиток вагітності забезпечується внеском пло
да у синтез трофобластом стероїдних гормонів. Адаптаційні зміни органів і систем
матері під час вагітності пов’язані з впливом речовин, що утворюються і секретуються
плацентою. Висловлюється думка, що плід ініціює процес розродження в терміні по
логів.
Імплантація.
Фертилізація яйцеклітини сперматозооном відбувається в матковій
трубі протягом короткого часу (хвилини або кілька годин після овуляції. На 6 й день
після фертилізації починається процес імплантації бластоцисти в ендометрій. Без
сумнівно, ендометрій не є тканиною, необхідною для імплантації. Інколи бластоци
ста імплантується в матковій трубі, яєчнику, черевній порожнині і навіть у селезінці.