291
пологовій пухлині і заходженні парієтальних кісток одна на другу при конфігурації
голівки можуть виникати ушкодження вен і сагітальних синусів мозку. Застосуван
ня акушерських щипців і вакуум екстракції не збільшує частоту інтракраніальних
крововиливів.
При масивному
субдуральному крововиливі
у ділянку намету мозочка у новонаро
дженого відразу проявляються симптоми неврологічних порушень — ступор або кома,
ригідність потиличних м’язів, опістотонус. Стан новонароджених прогресивно по
гіршується. Мають місце диспное, ціаноз, апатія, депресія, блювання, тремор, слаб
кий крик і судоми. Фактором ризику є велика маса плода (понад 4000 г).
Субарахноїдальний крововилив
має м’яку симптоматику або субклінічний перебіг,
але може маніфестувати появою судом. Дослідження голови проводять за допомо
гою ультрасонографії, комп’ютерної і магнітно резонансної томографії.
Кефалогематома
— крововилив під окістя тім’яної або потиличної кісток плода,
що виникає внаслідок ушкодження окістя протягом пологів. Частота кефалогемато
ми досягає 2,5 %. Крововилив може проникати під окістя однієї або обох тім’яних
кісток. Наявні набряк і піднімання шкіри голівки над кефалогематомою. На відміну
від пологової пухлини, яка має місце відразу після народження, кефалогематома може
проявитися лише через кілька тижнів і навіть місяців. Невеликі безсимптомні кефа
логематоми звичайно не потребують спеціального лікування. Зростання розміру ке
фалогематоми та інші ознаки кровотечі потребують додаткового обстеження й оцін
ки факторів коагуляції новонародженого.
Ушкодження спинного мозку
можуть виникнути внаслідок надмірних травматич
них зусиль при інтенсивних тракціях плода протягом розродження в тазовому перед
лежанні (переломи і дислокації хребців), а також під час ротації плода при операції
накладання акушерських щипців. При травмі шийного відділу хребта має місце ви
ражений больовий симптом, кривошия. При ушкодженні С
1–4
сегментів наявна м’я
зова гіпотонія, арефлексія, дихальні розлади, симптом короткої шиї, поза жаби, що
може супроводжуватися симптомами ураження стовбура мозку і порушенням функції
тазових органів. При травмі на рівні С
3–4
може виявлятися парез діафрагми. При
травмі спинного мозку в попереково крижовому відділі розвивається млявий нижній
парапарез при збереженні рухів верхніх кінцівок.
Ушкодження плечового сплетення
зустрічається з частотою 1:500–1:1000 доноше
них новонароджених і частіше асоціюється з травмою плода під час надання допо
моги при тазовому передлежанні, ніж з дистоцією плечиків при макросомії плода.
Лише 30 % випадків
паралічу Ерба (Дюшенна)
пов’язані з дистоцією плечиків при
макросомії плода. Залежно від локалізації ушкодження виділяють три типи паралічу
плечового сплетення:
1) верхній (тип Ерба — Дюшенна) внаслідок ушкодження C
5–7
спинномозкових
нервів — більш частий при тазовому передлежанні;
2) нижній (Клюмпке) при ушкодженні C
5
–T
1
при утрудненому розродженні у ви
падку головного передлежання;
3) тотальний (виникає дуже рідко).
Лікування
полягає у накладанні шини або гіпсової пов’язки на уражену кінцівку
у її фізіологічному положенні. Відновлення функції кінцівки після зняття пов’язки
через 2 тиж досягають шляхом масажу, виконання пасивних рухів у суглобах.
Параліч лицьового нерва
може бути пов’язаний з накладанням акушерських щипців
або спостерігатися при спонтанних пологах і кесаревому розтині. Спонтанне одужан
ня настає зазвичай через кілька днів після народження.
Перелом ключиці
є досить частою пологовою травмою плода і спостерігається у 18
випадках на 1000 пологів. Вважають, що цю травму неможливо попередити. Діагно
стується при наявності крепітації в ділянці ключиці після народження. Перелом під
Розділ 11. Пологи і розродження