Упрощенная HTML-версия
461
Інші післяпологові захворювання
Післяпологова депресія
У багатьох (понад 50 %) пацієнток після пологів спостерігаються коливання на
строю, апетиту, розлади сну, які не є справжньою післяпологовою депресією та зви
чайно регресують протягом 10 днів після пологів. Патофізіологічні механізми після
пологової депресії (можлива у 8–15 % породіль) остаточно не зрозумілі, але певну
роль можуть відігравати швидкі зміни концентрації в крові естрогенів, прогестеро
ну і пролактину.
Діагноз післяпологової депресії визначається, якщо породіллі мають різко зниже
ний рівень фізичної активності, апатію, анорексію, безсоння або сонливість, над
мірний смуток протягом більше ніж кількох тижнів після пологів. Такі жінки зви
чайно є нездатними здійснювати догляд за новонародженим. Інколи такі хворі мо
жуть здійснювати спробу самогубства, що є маркером тяжкої депресії та потребує
спеціального лікування.
Лікування і прогноз.
У пацієнток із транзиторною післяпологовою депресією її
симптоми звичайно швидко регресують при наданні психологічної підтримки або пси
хотерапевтичної допомоги. Але в деяких випадках захворювання може прогресува
ти у тяжку депресію або психоз. З’ясовують наявність таких ознак, як спроби само
губства або вбивства. У разі їх наявності пацієнтку ізолюють і проводять лікування
у спеціальних установах.
При помірній депресії та неефективності психотерапії звичайно застосовують ме
дикаментозне лікування антидепресантами, переважно селективними інгібіторами
реабсорбції серотоніну (флуоксетин, пароксетин, серталін), які є безпечними і в разі
грудного вигодовування. Якщо при медикаментозному лікуванні симптоми депресії
не зникають, пацієнтка потребує психіатричної допомоги.
Післяпологовий тиреоїдит
— аутоімунне захворювання, яке характеризується роз
витком деструктивного лімфоцитарного тиреоїдиту внаслідок активації мікросомаль
них тиреоїдних аутоантитіл при надмірному виділенні тиреоїдних гормонів. Після
пологовий тиреоїдит може розвиватись у 5–10 % породіль і звичайно починається
через 1–4 міс після пологів. Пацієнтки можуть скаржитися на втомлюваність, при
обстеженні виявляється збільшення щитоподібної залози (зоб).
Призначення пропілтіоурацилу в цьому разі звичайно є неефективним; з метою
зменшення симптомів захворювання призначають
β
адреноблокатори.
Приблизно в 2/3 випадків захворювання регресує і жінки повертаються до еути
реоїдного стану; у 1/3 пацієнток розвивається гіпотиреоїдизм через 4–8 міс після по
логів. Симптоми гіпотиреоїдизму включають депресію, порушення пам’яті і концен
трації уваги. Зоб є більш типовим у цю фазу, ніж у фазі гіпертиреоїдизму.
Лікування
полягає в замісній гормональній терапії тироксином (Т4) протягом 12–
18 міс, після чого тироксин відміняють. У 10–30 % пацієнток з дисфункцією щито
подібної залози протягом післяпологового періоду залишаються симптоми гіпотирео
їдизму.
Розділ 20. Фізіологія і патологія...
Контрольні питання
1. Дайте визначення післяпологового періоду.
2. Які фізіологічні зміни в організмі породіллі відбуваються у післяполого
вому періоді?