Упрощенная HTML-версия
68
Акушерство і гінекологія. Том 1
Рис. 3.3.
Схематичне зображення поперечного розрізу жіночого таза.
Н подібна форма піхви.
1
— пряма кишка;
2
— сіднича кістка;
3
— піхва;
4
— сечівник;
5
— лобко
ва кістка;
6
— зовнішній затульний м’яз;
7
— внутрішній затульний м’яз;
8
— м’яз підіймач відхідника
(m. levator аnі)
;
9
— сідничо відхідникова ямка;
10
— великий сідничний м’яз
1
3
4
5
6
7
8
9
10
2
Піхвові виділення складаються з лужного секрету шийки матки, десквамованих
клітин епітелію та бактерій. Епітелій піхви багатий на глікоген, який за допомогою
лактобацил (домінуючі бактерії піхви, особливо при вагітності) перетворюється на
молочну кислоту. В нормі рН піхви дорівнює близько 4,5, що є одним із захисних
механізмів щодо розвитку інфекції.
Піхва має багате кровопостачання: верхня третина її постачається шийково піхво
вими гілками маткової артерії; середня третина — нижніми міхуровими артеріями;
нижня — середніми прямокишковими та внутрішніми соромітними артеріями. Піхво
ва артерія може розпочинатися безпосередньо від внутрішньої клубової артерії.
Венозні сплетення, які оточують піхву, також є вираженими, венозні судини по
вторюють шлях артерій і впадають у внутрішню клубову вену.
У більшості випадків лімфа від нижньої третини піхви, як і від вульви, відтікає у
пахвинні лімфовузли, від середньої третини — у внутрішні клубові лімфовузли, від
верхньої — в клубові лімфовузли.
Клінічні кореляції.
Назва діагностичних та хірургічних процедур у ділянці піхви
походить від грецької назви органа —
colpos
: кольпоскопія, кольпотомія, кольпора