Упрощенная HTML-версия
У жінок, які багато народжували, а також при багатоплідній вагітності і надмір
ному скупченні навколоплідних вод буває розходження прямих м’язів живота.
У деяких вагітних починає рости волосся на обличчі, ногах, по білій лінії живота
(гіпертрихоз). Ріст волосся на незвичних місцях пов’язаний із зміною діяльності
залоз внутрішньої секреції та ендокринної функції плаценти. Гіпертрихоз звичайно
зникає через кілька місяців після пологів.
Маса тіла під час вагітності прогресивно збільшується. Це пов’язано з ростом пло
да і матки, збільшенням навколоплідних вод, загальної маси крові. Збільшення маси
тіла зумовлюється також відкладанням жиру і серозним просочуванням тканин
вагітної, деяку роль при цьому відіграє й збільшення молочних залоз.
Протягом перших місяців вагітності приріст маси тіла мало помітний (або його
немає). Після 3-го місяця вона поступово наростає; особливо помітно це в другій
половині вагітності. Маса тіла жінки в другій половині вагітності зростає на 300—
350 г за 1 тиж (можливі коливання від 250 до 400 г). Перевищення цих показників
звичайно свідчить про надмірну затримку води в організмі, що буває при токсикозах.
За час вагітності маса тіла жінки зростає на 10—12 кг.
Молочні залози під час вагітності зазнають значних змін, оскільки організм готу
ється до лактації. Залозисті часточки збільшуються, кількість їх зростає. Епітеліаль
ні клітини в залозистих часточках збільшуються, в їх протоплазмі утворюються
жирові краплинки. У перші місяці при натискуванні на сосок з’являються краплинки
молозива (colostrum), у другій половині вагітності молозиво може виділятися само
стійно. Кровопостачання молочних залоз посилюється, підшкірні вени розширюють
ся і просвічують крізь ніжну шкіру. Молочні залози збільшуються й стають напру
женими. В них нерідко відчувається поколювання. Соски збільшуються, пігменту-
ються разом із навколососковим колом, рудиментарні (монтгомєрові) залозки ви
ступають виразніше.
Посилюється збудливість гладеньких м’язів, закладених у соску. При механіч
ному подразненні соска м’язи скорочуються, навколососкове коло зменшується,
сосок виділяється чіткіше.
Ріст молочних залоз і підготовка їх до лактації відбуваються під впливом гормо
нів, що виробляються в плаценті (естрогени, прогестерон). Секреція активізується
лактогенним (лютеотропним) гормоном гіпофіза.
Зміни в статевих органах. Вагітність зумовлює зміни в організмі жінки, проте
найзначніші зміни відбуваються в матці. Під час вагітності змінюються величина,
форма, положення, консистенція і реактивність (збудливість) матки.
Величина матки збільшується протягом усієї вагітності. Наприкінці вагітності
матка займає майже всю порожнину живота. Довжина невагітної матки становить
7—8 см, наприкінці вагітності вона досягає 37—38 см. Поперечний розмір збільшує
ться з 4—5 см до 25—26 см, передньозадній — до 24 см. Маса невагітної матки
дорівнює 50 г (у жінок, які народжували, до 100 г), наприкінці вагітності — 1000—
1200 г (без плодового яйця). Об’єм порожнини матки наприкінці вагітності збіль
шується в 500 раз. Матка збільшується головним чином унаслідок гіпертрофії (збіль
шення кількості) м’язових волокон. Кожне м’язове волокно стає довшим у 10—
12 раз і товщим у 4—5 раз. Одночасно розмножуються м’язові волокна, ростуть
новоутворені м’язові елементи і сітчасто-волокнистий та аргирофільний каркас
матки, який нерозривно зв’язаний з її м’язами.
Гіперплазія м’язових волокон відбувається головним чином у першу половину ва
гітності (протягом 18—20 тиж). Стінки матки досягають найбільшої товщини (3—
101