Упрощенная HTML-версия
Виразно чути серцеві тони плода. Вони вислуховуються, починаючи з другої
половини вагітності, у вигляді ритмічних ударів (120—140 за 1 хв). Іноді вдається
почути серцебиття плода з 18—19-го тижня вагітності.
Рухи плода
визначають при дослідженні в другу половину вагітності. Вагітні
самі відчувають рухи плода з 20-го тижня (ті, у кого повторна вагітність,— дещо
раніше), але ці відчуття до безперечних ознак не належать, оскільки можуть бути
помилковими. Так, жінка може прийняти за рух плода перистальтику кишок.
Рентгенівське зображення скелета плода.
Тіні кісток плода на рентгенограмі по
мітні з 5-го місяця вагітності. Рентгенологічний метод діагностики вагітності засто
совують при певних показаннях, бо плід дуже чутливий, особливо в ранні періоди
розвитку, до дії рентгенівського проміння.
Електрокардіографічний і фонокардіографічний методи дослідження
досить цін
ні для діагностики як пізніх строків вагітності, так і стану плода.
Діагноз вагітності вважається вірогідним не тільки при наявності всіх ознак, а й
у тому разі, коли є одна з безперечних ознак.
Ультразвукова діагностика.
Ультразвукове дослідження дає можливість встано
вити строк вагітності, виявити серцебиття плода, починаючи з ранніх строків
(8—10 тиж), у пізні строки — визначити розміри голівки плода, місце прикріплен
ня плаценти, виявити багатоводдя, пухирний занесок тощо.
ПОЛОЖЕННЯ ПЛОДА
Визначення положення плода в порожнині матки має виняткове значення для
перебігу вагітності і ведення пологів.
При обстеженні вагітних і роділь визначають членорозташування, положення,
позицію, вид і передлежання плода (мал. 60—65).
Членорозташування плода
fhabitusj — відношення його кінцівок і голови до ту
луба. У нормі тулуб плода зігнутий, голова нахилена до грудної клітки, ноги зігнуті
в кульшовому та колінному суглобах і притиснуті до живота, руки схрещені на груд
ній клітці. При нормальному згинальному типі плід має форму овоїда, довжина
якого при доношеній вагітності дорівнює в середньому 25—26 см. Широка частина
овоїда (тазовий кінець) лежить на дні матки, вузька частина (потилиця плода) обер
нена до входу в малий таз.
Внаслідок рухів плода відбувається короткочасна зміна положення кінцівок, але
не порушується його членорозташування. Порушення членорозташування (розги
нання голови тощо) спостерігається у 1—2 % вагітних.
Положення плода (
situs
)
— відношення поздовжньої осі плода до поздовжньої
осі матки.
Розрізняють поздовжнє, попереднє та косе положення плода. При поздовжньому
положенні (situs longitudinalis) поздовжні вісі плода й матки збігаються. Вісь пло
да — лінія, яка проходить від потилиці до сідниць. У разі поперечного положення
(situs transversus) поздовжня вісь плода перетинає поздовжню вісь матки під прямим
кутом. При косому положенні (situs obliguus) поздовжня вісь плода утворює з по
здовжньою віссю матки гострий кут.
Поздовжнє положення вважається нормальним. Воно буває у 99,5 % вагітних.
Поперечне й косе положення патологічні (0,5 %). При поперечному й косому поло
женнях виникають нездоланні перешкоди для народження плода.
117