Розрізняють три типи реакції: І — ріст рогів матки і фолікулів у яєчнику; II —
крововиливи в порожнину фолікулів, які мають вигляд кров’яних цяток на поверхні
яєчників; III — лЮтеїнізація фолікулів, перетворення їх на жовті тіла.
Діагноз вагітності ставлять у разі виявлення II і III типів реакції, які виникають
у відповідь на вплив хоріонічного гонадотропіну.
І тип реакції може виникнути під дією естрогенного гормона і не є специфічним
для вагітності.
Реакція Цондека — Ашгейма дає близько 98 % позитивних результатів.
Р е а к ц і я Ф р і д м а н а є модифікацією реакції Цондека — Ашгейма.
Сечу вагітних вводять дорослим кролицям, ізольованим від самців протягом 6—8 тиж. Коли є вагіт
ність (супроводжується екскрецією хоріонічного гонадотропіну), у яєчниках кролиць виникають крово
виливи в порожнину збільшених фолікулів.
Г о р м о н а л ь н а р е а к ц і я н а ж а б а х . Самці деяких порід жаб виділя
ють сперматозоїди під впливом гонадотропного гормона, який міститься в сечі вагіт
них.
Сечу вагітної (2,5 мл) вводять у спинний лімфатичний мішок жаби. Через 1—2 год з клоаки жаби
скляною піпеткою набирають рідину і досліджують її під мікроскопом. Реакцію вважають позитив
ною, якщо виявляють рухливі сперматозоїди.
І м у н о л о г і ч н и й м е т о д . Останніми роками користуються імунологіч
ним методом визначення вагітності, який грунтується на реакції між хоріонічним
гонадотропіном сечі вагітних і антисироваткою. Із них найбільш прийнятний метод
Віде і Гензел, який грунтується на стримуванні (гальмуванні) реакції гемаглюти
нації заряджених хоріонічним гонадотропіном еритроцитів відповідною антисироват
кою в присутності хоріонічного гонадотропіну, що міститься в сечі вагітних.
Основні етапи дослідження: 1) імунізація хоріонічним гонадотропіном тварин
(найчастіше кролів) для одержання антисироватки;
2
) підготовка еритроцитів (ери
троцити вівці спеціально обробляють, «заряджають» хоріонічним гонадотропіном) ;
3) визначення хоріонічного гонадотропіну в досліджуваній сечі.
У дві пробірки (дослід і контроль) наливають по 0,25 мл сечі (розведеної водою у співвідношенні 1:5).
У дослідну пробірку додають 0,2 мл антисироватки, у контрольну — 0,2 мл буферного розчину. Потім
у обидві пробірки добавляють по 0,05 мл суспензії еритроцитів. Через 1,5—2 год аналізують результати.
Якщо жінка вагітна (сеча містить хоріонічний гонадотропін), то реакція гемаглютинації не настане
(хоріонічний гонадотропін зв’яже антитіла). Якщо ж вона не вагітна, відбудеться аглютинація еритро
цитів.
У л ь т р а з в у к о в и й м е т о д д і а г н о с т и к и ( а п а р а т н и й ) дозволяє
поставити діагноз вагітності на 5—
6
-му тижні.
ДІАГНОСТИКА ПІЗНІХ СТРОКІВ ВАГІТНОСТІ
У другу половину вагітності з’являються ознаки, які свідчать про наявність плода
в порожнині матки. Це безперечні ознаки вагітності.
До безперечних ознак вагітності належить
промацування частин плода.
У другу
половину вагітності при пальпації визначаються голівка, спинка і дрібні частини
(кінцівки) плода. Що більший строк вагітності, то краще промацуються частини
плода.
116