Упрощенная HTML-версия
Мал. 68. Визначення передлеглої частини
плода (III прийом)
Мал. 69. Визначення відношення
передлеглої частини плода до входу в малий
таз (IV—V прийом)
При тазовому передлежанні промацується велика, м’якувата частина, яка не має
округлої форми. При поперечному і косому положенні передлегла частина не паль
пується.
Третім прийомом можна визначити рухомість голови. Короткими легкими по
штовхами намагаються зрушити голову справа наліво і навпаки. При цьому пальцями
визначають «балотування» голови, що особливо добре виражено у вагітних повторно.
Що вище голова над входом у таз, то чіткіше виражене «балотування». Коли
голова нерухомо стоїть у вході в таз, а також при тазовому передлежанні «балоту
вання» не буває.
Третій прийом дослідження застосовують дуже обережно. Різкі рухи спричиню
ють біль і рефлекторне напруження м’язів передньої черевної стінки.
Ч е т в е р т и й п р и й о м з о в н і ш н ь о г о а к у ш е р с ь к о г о д о с л і д
ж е н н я застосовується як доповнення і продовження третього. Він дає змогу ви
значити не тільки характер передлеглої частини, а й рівень її стояння (мал. 69).
Стають з правого боку обличчям до ніг вагітної. Долоні обох рук кладуть на нижній сегмент матки
справа і зліва. Кінці пальців доходять до лобкового симфізу. Випростаними пальцями обережно прони
кають вглиб у напрямі до порожнини таза і їх кінцями визначають передлеглу частину (голова, тазовий
кінець) та висоту її стояння.
Цей прийом дозволяє виявити розташування голівки: чи вона над входом у малий
таз, чи пройшла через площину входу в таз малим або великим сегментом. Якщо го
лова зцачно опустилася в порожнину таза, то промацується тільки її основа. Також
визначають висоту стояння передлеглого тазового кінця плода. За допомогою четвер
того прийому на передлеглій голівці можна визначити потилицю і підборіддя, а також
встановити величину голівки, щільність її кісток та ступінь опускання в таз під час
122