Мал. 66. Визначення висоти стояння дна
матки (І прийом)
Мал. 67. Визначення положення і позиції
плода (II прийом)
права рука лежить спокійно на стінці матки, а ліва обмацує частини плода, повернуті до правої стінки
матки.
При поздовжньому положенні плода з одного боку промацується спина, а з про
тилежного — кінцівки, інші частини плода. Спина промацується у вигляді рівномір
ної площини, дрібні частини — невеликих виступів, які часто змінюють положення.
Іноді вдається зафіксувати швидкі, поштовхоподібні рухи кінцівок. При тонкій і в’я
лій стінці живота, як це буває у жінок, що багато разів народжували, мали багато
плідну вагітність, дрібні частини плода промацують особливо легко. За розташу
ванням спини і дрібних частин роблять висновок про позицію і її вид.
Другий прийом зовнішнього дослідження дає змогу визначити тонус матки і її
збудливість (скорочення у відповідь на подразнення, зумовлене пальпацією), прома
цати круглі зв’язки матки, встановити їхню товщину тощо. За розташуванням круг
лих зв’язок роблять висновок про місце прикріплення плаценти. Якщо круглі зв’язки
донизу розходяться, плацента розташована на передній стінці, якщо сходяться —
на задній. При дослідженні треба уникати різких рухів, які можуть спричинити силь
не скорочення матки.
Т р е т і й п р и й о м з о в н і ш н ь о г о а к у ш е р с ь к о г о д о с л і д ж е н
н я застосовують для визначення передлеглої частини плода (мал. 68).
Стають з правого боку обличчям до вагітної. Одну руку (звичайно праву) кладуть трохи вище від
лобкового симфізу так, щоб великий палець був на одному боці, а інші — на другому боці нижнього сег
мента матки. Повільним і обережним рухом пальці вводять углиб і обхоплюють передлеглу частину.
Голова промацується у вигляді щільної округлої частини з виразними контурами.
121