Упрощенная HTML-версия
прогноз стосовно дітородної, менструальної функцій, повідомити чоловікові про
стан здоров’я дружини тощо.
Основне завдання деонтології в акушерсько-гінекологічних закладах — охоро
на психіки хворої, створення оптимальних умов для її швидкого видужання. Це
можна досягти двома шляхами. По-перше, психотерапією, тобто за допомогою
слова заспокоїти хвору, вселити в неї надію на одужання, зняти страх перед
майбутнім. По-друге, усунути несприятливі чинники зовнішнього середовища,
які травмують психіку, послаблюють нервову систему хворої. Це сприяє поліпшен
ню стану хворої, а іноді й одужанню. Особливо слід зазначити важливість знеболю
вання всіх маніпуляцій, абортів, пологів, операцій, а також психопрофілактичної
підготовки вагітної до пологів. Одне із положень деонтології можна сформулювати
так: «Лікуй швидко, безпечно і приємно». Чуйність, увага, доброзичливість до хво
рої — невід’ємні компоненти деонтології всіх медичних працівників. Хвора повинна
відчувати їх від часу звертання до медпрацівника і до виписки із стаціонару.
Дуже важливим положенням акушерсько-гінекологічної деонтології є врахуван
ня природженої сором’язливості жінки, лабільності її психіки, обумовленої фазами
менструального циклу. Тому культура ставлення до жінки, а тим паче хворої,
має бути на щонайвищому рівні. Тривожний настрій, іпохондричний стан, надмірна
дратливість перед менструацією можуть призвести до неадекватної реакції у
відповідь на не зовсім продумане зауваження чи дію медичного працівника.
Тому психіку жінки треба завжди враховувати. Особливо це стосується вагітної,
оскільки стан психосоматичного статусу справляє вплив на розвиток ембріона
та плода. Вагітна не повинна виходити з кабінету лікаря чи маніпуляційної зі
слізьми на очах. Слід уникати занадто категоричних відповідей у непевних ситуа
ціях або при тяжких захворюваннях.
Жінка виконує одну із величних і благородних місій — продовження люд
ського роду. Тому допомога під час пологів повинна бути безкорисливою, своєчас
ною і за будь-яких умов.
У акушерстві та гінекології, як і в інших галузях медицини, можуть бути невдачі
й погані наслідки. В таких випадках не можна бути байдужим. Переживання з цього
приводу, співчуття, пошуки нових методів запобігання ускладненням, аналіз своїх
помилок свідчать про глибоке бажання поліпшити стан рододопомоги в районі,
місті чи області.
Важливим моментом у лікуванні хворих є створення лікарняного комфорту.
Палати мають бути чистими, добре освітленими, з належною звуковою ізоляцією,
повітря — свіжим, ліжко — зручним. Медичний персонал повинен з’являтись на ви
клик своєчасно.
Для середніх медичних працівників акушерсько-гінекологічних закладів є
обов’язковим сумлінне виконання лікарських призначень, особливо післяоперацій
ним хворим, у жіночих консультаціях — амбулаторних маніпуляцій, у фізкабіне-
тах — фізпроцедур. Чітко налагоджена праця свідчить про високий рівень культури
закладу, є запорукою авторитету його серед населення.
Середній медичний працівник — незамінний помічник лікаря під час проведення
профілактичних оглядів населення, диспансеризації вагітних, санітарно-просвітни
цької роботи.
Посмішка медичної сестри робить іноді більше, ніж найдефіцитніші ліки. На
жаль, у окремих випадках не вистачає медико-психологічного виховання, загаль
ної культури. Тому медичним сестрам треба вчитись сестринської психотерапії.
12