Упрощенная HTML-версия
Тепер психопрофілактична підготовка вагітних доповнена комплексом фізичних
вправ, тому цей метод одержав назву психофізіопрофілактичної підготовки вагітних
до пологів. Спочатку проводять психопрофілактику, а потім переходять до фізичних
вправ. Для проведення занять з психопрофілактики треба виділити кімнату, облад
нану кушеткою, навчальними посібниками (малюнки, плакати, муляжі). Заняття
проводять за 4—5 тиж до пологів і пропонують в основному 4 таких заняття. У разі
ускладнень вагітності, екстрагенітальної патології і обтяженого акушерського анам
незу заняття проводяться індивідуально.
Зміст занять і їх проведення
I з а н я т т я . Треба переконати вагітну в тому, що пологи відбудуться нор
мально, без ускладнень. Для цього слід з’ясувати особливості життя вагітної (умови
праці, фах, шкідливі звички, нервово-психічний стан), перебігу вагітності, відно
шення жінки до вагітності тощо.
II з а н я т т я . Завдання заняття — зняти страх перед наступними пологами
методом словесного впливу на роділлю. У доступній формі роз’яснюють роділлі про
зв’язок кори великого мозку з внутрішніми органами, у тому числі й маткою.
Звертають увагу на те, що пологи потребують певної затрати сил і енергії жінки,
тому доцільно виконувати вказівки медичного персоналу і зберігати спокій. З’ясову
ють причини виникнення неправильного уявлення про неминучість болю при пологах.
Треба переконати вагітну в тому, що основною причиною виникнення болю є від
чуття страху перед пологами, який вселяли рідні, родичі й знайомі своїми розпові
дями та ін.
III з а н я т т я . У доступній формі вагітним розповідають про будову внутріш
ніх статевих органів жінки, розвиток вагітності і зміни, які відбуваються в організмі
жінки під час вагітності, а також про розвиток плода, функції плаценти і матки, поло
ження плода в матці, пояснюють значення навколоплідних вод. Демонструють кіст
ковий таз.
IV з а н я т т я . Вагітним роз’яснюють анатомічну й фізіологічну суть першого
періоду пологів, механізм розкриття шийки матки, значення перейм (акцентують
увагу на їх частоті, тривалості, інтенсивності відчуття болю під час перейм). Наголо
шують, що перейма — це не біль. При виникненні болісних відчуттів треба користу
ватись спеціальними способами знеболювання.
1. Під час перейм слід глибоко дихати (до ЗО вдихів за 1 хв). Це сприяє
насиченню організмів матері і плода киснем.
2. Погладжування нижньої частини живота (зони підвищеної шкірної больової
чутливості) кінчиками пальців рук. Цей прийом поєднується з ритмічним диханням
(мал. 136, 137).
3. Натискування на больові точки в ділянці передньо-верхніх остей клубових кіс
ток. Також супроводжується глибоким ритмічним диханням (мал. 138).
4. Під час перейм роділля підкладає кулаки під поперек так, щоб вони притиску
вали точки, що відповідають зовнішнім кутам поперекового ромба. Супроводжуєть
ся глибоким диханням (мал. 139).
5. Під час перейм роділля різким рухом долоні масирує поперек у момент вдиху.
В момент видиху руку віднімає (мал. 140).
6. Роділля рахує перейми, визначає час їх появи, тривалість і кінець. Це відволі
кає увагу роділлі від больових відчуттів.
V з а н я т т я . Вагітну знайомлять із фізіологією другого і третього періодів
178