Упрощенная HTML-версия
тами) вагітна має знову звернутись у жіночу консультацію для остаточного виснов
ку щодо прогнозу майбутніх пологів. Після цього вагітній дають поради стосовно
режиму, дієти, особистої гігієни, а також проведення фізичної і психопрофілактич
ної підготовки до пологів.
Під час кожного наступного відвідування консультації, крім акушерського обсте
ження, вагітну зважують, вимірюють у неї артеріальний тиск, дивляться, чи не
з’явились набряки, читають результати аналізів. Аналіз сечі роблять у першій поло
вині вагітності щомісяця, потім 2 рази на місяць, а при наявності показання й часті
ше, загальний аналіз крові — на початку, в середині і в кінці вагітності. Після 20 тиж
вагітності повторюють аналізи крові на реакцію Вассермана і СНІД.
У другій половині вагітності жінку повторно оглядає терапевт. При виявленні
екстрагенітальних захворювань диспансерне спостереження проводять протягом
усієї вагітності акушер-гінеколог і відповідні фахівці (терапевт, уролог, фтизіатр та
ін.). У разі потреби вагітну направляють у відділення патології вагітних. Показання
для госпіталізації: патологічний перебіг вагітності, погіршення перебігу екстрагені
тальних захворювань, обтяжений акушерський анамнез тощо. В акушерський ста
ціонар направляють перед пологами тих вагітних, у яких прогнозують ускладнення в
пологах або оперативне втручання.
Особливу увагу треба приділити вагітним з підвищеним ризиком (ускладнення
вагітності, екстрагенітальні захворювання й інші чинники ризику). Після обстежен
ня визначають ступінь ризику: 10 балів — високий; від 9 до 5 — середній; від 4 до
1 бала і менше — низький. Відповідно до цього маркірують індивідуальну картку
вагітних. При ступені ризику 10 балів і більше треба ставити питання про перериван
ня вагітності, при середньому і низькому — визначити тактику ведення пологів.
Звертають також увагу і на функціональний стан плода (ворушіння, серцебиття, а
також масу тіла).
Розрізняють п’ять груп пренатальних чинників ризику.
1. Соціально-біологічні: вік матері (35—40 років і більше — 4 бали); профе
сійні шкідливі чинники (3 бали); шкідливі звички (алкоголь, нікотин — 2 бали)
тощо.
2. Обтяжений акушерсько-гінекологічний анамнез: аборти (2—4 бали); мертво
народжуваність (до 8 балів); смерть дітей в неонатальний період (до 7 балів); перед
часні пологи, рубець на матці після операції кесаревого розтину (до 3 балів); пухли
ни матки і яєчників, вади розвитку матки (3 бали) тощо.
3. Экстрагенітальні захворювання матері: вади серця (10 балів) ; гіпертонічна
хвороба (2—10 балів); захворювання нирок (3—4 бали); цукровий діабет (10 балів);
захворювання щитовидної залози (7 балів); анемія (до 4 балів); гострі й хронічні за
хворювання (до 3 балів) тощо.
4. Ускладнення вагітності: еклампсія (12 балів); нефропатія (до 10 балів);
кровотечі (до 5 балів); імуноконфліктна вагітність за резус-чинником і АВ0 ізо-
сенсибілізація (до 10 балів) та ін.
5. Стан плода: гіпотрофія (10 балів); гіпоксія (4 бали); високий вміст естріолу в
добовій сечі вагітної (до 3—4 балів).
Велике значення має працевлаштування вагітних, тому в деяких випадках їх
доцільно перевести на іншу роботу. Ясна річ, при цьому слід користуватись відпо
відними інструкціями уряду. Правовий захист жінок здійснює юрист-консультант
жіночої консультації.
Починаючи з першого відвідування жіночої консультації, майбутню матір треба
20