Упрощенная HTML-версия
Статевий трихомоноз у вагітних нерідко супроводжується трихомонозом, що має
перебіг уретриту, циститу, пієліту й проктиту.
Діагностика захворювання нескладна. Трихомонади виявляють у виділеннях із
піхви шляхом мікроскопії висячої краплі (у нативних препаратах) або фарбування
мазків і посіву культур.
Лікування трихомонозу у вагітних вимагає обережності, щоб не зумовити пере
ривання вагітності й негативного впливу на плід. При трихомонадному кольпіті
роблять ванночки з розчином фурациліну у співвідношенні 1:5000. Стінки піхви
висушують стерильним тампоном, проводять інстиляцію ЗО % розчину альбуциду
або 1
%
синтоміцинової емульсії. Застосовують також 0,5 % розчин хлораміну Б,
біолактин, фітонциди. Метронідазол у ранні строки вагітності (до 10—12 тиж)
призначати не бажано через негативний вплив його на органогенез.
Токсоплазмоз (toxoplasmosis). Однією із причин внутрішньоутробного ураження
плода, патології його розвитку, передчасних пологів, мертвонародження й ранньої
дитячої смертності є токсоплазмоз. Частота виявлення токсоплазмозу у вагітних
залежить від методу дослідження. Позитивні імунологічні реакції на токсоплазмоз
спостерігаються у 13 % вагітних, у разі обтяженого акушерського анамнезу —
від 3,5 до 27 %. Вади розвитку центральної нервової системи спричинені токсо
плазмозом у 17 % випадків.
Збудником токсоплазмозу є токсоплазма Гондії (toxoplasma Gondii), яка нале
жить до групи найпростіших (мал. 158). За величиною збудник менший від еритро
циту, має форму веретена або півмісяця, здатний частково переміщуватися.
Зараження відбувається від хворих свійських тварин, найчастіше — від собак.
Збудник інфекції не передається від людини до людини. Людина може заразитись
повітряно-крапельним шляхом (через дихальні шляхи), а також через рот, носоглот
ку, кон’юнктиву очей, піхву, у разі вживання недовареного м’яса, молока хворих
тварин. Збудник передається під час укусу деяких кровосисних комах (кліщів) і
через ушкоджену шкіру.
241