Стр. 28 - Акушерство Жученко 1994

Упрощенная HTML-версия

науки. Для цього конче потрібна організація спеціалізованих відділень у складі
багатопрофільних лікарень. До цих відділень направляють вагітних, породіль, які
потребують допомоги не тільки акушера-гінеколога, а й інших фахівців. Спеціалі­
зовані стаціонари при обласних, міських лікарнях повинні бути консультативними
центрами в галузі відповідної патології.
ПРОФІЛАКТИКА ЗАХВОРЮВАНЬ
____________________________ В АКУШЕРСЬКИХ СТАЦІОНАРАХ__________________________________
ПОНЯТТЯ ПРО АНТИСЕПТИКУ ТА АСЕПТИКУ
Під час вагітності, пологів і в післяпологовий період досить часто виникає ризик
щодо розвитку запальних і септичних захворювань. Особливо часто бувають запаль­
ні захворювання в післяпологовий період, навіть у вигляді спалахів епідемії зі смер­
тельним кінцем для матері й новонародженого. Це зумовлено пошкодженням під
час пологів шийки матки, піхви, промежини і проникненням у них інфекції, а також
зниженням імунобіологічної реактивності організму під час вагітності і в післяполо­
говий період.
Найчастіше збудниками інфекційних захворювань у породіль і новонароджених
є стафілококи, диплокок, грамнегативні мікроби (протей, кишкова паличка, клебсіє-
ла), рідше — хламідії, гарднерели, неспоротворні анаероби (бактероїди тощо),
пневмококи та ін. Ці збудники містяться як у зовнішньому середовищі, так і
в
орга­
нізмі жінки (так звана ендогенна інфекція). Осередками інфекції є гнояки на шкірі,
уражені карієсом зуби, запалені мигдалики, хронічні процеси в сечостатевих орга­
нах тощо. Багато збудників вегетують у організмі людини, не спричиняючи в звичай­
них умовах захворювання. Але при зниженні захисних можливостей організму,
наявності «вхідних воріт» для інфекції (травмовані родові шляхи) в післяпологовий
період нерідко розвиваються інфекційні захворювання. Тому їх профілактика в аку­
шерських стаціонарах та після виписки додому має дуже велике значення.
Для підвищення ефективності профілактики інфекційних захворювань у вагіт­
них і породіль треба суворо додержувати правил асептики і антисептики.
Асептика — сукупність заходів знезараження за допомогою фізичних методів (у
тому числі й термічних), спрямованих на те, щоб не допустити проникнення мікро­
бів у рану.
Антисептика — засіб хімічного (антисептичні препарати) знезараження, за до­
помогою якого знищують мікроорганізми в живому організмі чи в рані або значно
зменшують їх кількість.
Основи антисептики в акушерстві були закладені австрійським вченим І. Ф. Зем-
мельвейсом (1818—1865). У 1846 р. він висловив припущення, що післяпологові
ускладнення є наслідком занесення в родові шляхи «розкладеного тваринноорганіч-
ного матеріалу» забрудненими руками чи інструментами. Для профілактики «гаряч­
кових» захворювань (так у ті часи називали післяпологові запальні захворювання)
І. Ф. Земмельвейс запропонував мити руки розчином хлорного вапна. Завдяки цьому
заходу різко знизилась смертність породіль (до 1,5
%).
Через 20 років після від­
криття І. Ф. Земмельвейса англійський хірург Джозеф Лістер (1827—1912) заклав
основи асептики, тобто знезараження всього, що дотикається до рани (перев’язний
26