Упрощенная HTML-версия
перенісся,
напіввід-
критий рот, деформо
вані вуха. Спостері
гаються різні анома
лії розвитку.
Діти з такою ва
дою дуже сприйнят
ливі до інфекційних
захворювань, повіль
но розвиваються, ро
зумовий розвиток різ
ко загальмований (не
доумство). Виникнен
ня хвороби пов’язане
з генетичними (спад
ковими)
чинниками
або
хромосомними
абераціями, причиною
яких може бути шкід
ливий вплив зовніш
нього середовища.
Мал.
168.
Близнюки,
які
зрослися грудьми і частково
животами
Мал. 169. Двоголовий плід
ВНУТРІШНЬОУТРОБНА ЗАГИБЕЛЬ ПЛОДА
Смерть плода може настати через різні причини, які порушують його розви
ток. Найчастіше це гострі й хронічні інфекційні захворювання матері (грип, си
філіс, дизентерія, токсоплазмоз, лістеріоз, малярія тощо), серцево-судинні хвороби
(декомпенсована вада серця, гіпертонічна хвороба), гестоз (нефропатія, еклампсія),
хвороби нирок (нефрозо-нефрит). Причинами загибелі плода можуть бути також
отруєння організму матері окисом вуглецю, ртуттю, свинцем та іншими токсичними
речовинами, аномалії та виродливості плода, що несумісні з життям, справжні вузли
пуповини, а також несумісність крові плода і матері за резус-фактором.
Внутрішньоутробну смерть плода констатують на підставі таких ознак: 1) зник
нення серцебиття і рухів плода; 2) припинення росту матки з наступним зменшен
ням її величини та затвердінням унаслідок всмоктування навколоплідних вод;
3) зникнення напруження молочних залоз, відчуття тяжкості в животі і загальне не
здужання внаслідок інтоксикації організму продуктами розпаду тканин плода.
Звичайно через деякий час після загибелі плода починається родова діяльність,
і мертвий плід народжується сам. У деяких же випадках плід затримується у порож
нині матки і його доводиться руйнувати. Спочатку мертвий плід мацерується. При
цьому його тканини просочуються навколоплідними водами та сироваткою крові, на
шкірі утворюються пухирі, і вона цілими клаптями відпадає від тіла. Тканини тіла
набувають жовтуватого відтінку, кістки черепа стають рухомими.
298