Упрощенная HTML-версия
Мал. 1. Зовнішні статеві органи:
/ — лобок;
2
— клітор;
3
— зовнішній отвір сечівника;
4
— дівоча
пліва;
5
— вхід у піхву;
6
— мала статева губа; 7 — велика
статева губа;
8
— задня спайка;
9
— промежина;
10
—
задньопрохідний отвір
залози, на які багатий клітор, виділяють смегму.
Функціонально клітор є органом статевого відчут
тя. При статевому збудженні клітор збільшується
і ущільнюється внаслідок посиленого припливу ар
теріальної крові.
Переддвер’я піхви (vestibulum vaginae)
— прос
тір, обмежений спереду клітором, ззаду — задньою
спайкою статевих губ, з боків — внутрішньою по
верхнею малих статевих губ. Вгорі, з боку піхви,
він межує із дівочою плівою.
У переддвер’ї піхви відкриваються зовнішній от
вір сечівника і вивідні протоки великих переддвер-
них залоз. Він містить багато маленьких гронопо
дібних залозок і заглибин (крипти, або лакуни), що сліпо закінчуються і вистелені
багатошаровим плоским епітелієм. Слизова оболонка вкрита багатошаровим плос
ким епітелієм, у підслизовому шарі міститься багато венозних сплетінь та нерво
вих закінчень.
Великі переддверні залози (glandulae vestibularis majores)
— округлі залозки, які
ще називають бартолінієвими залозами (glandulae Bartolini). Довжина їх становить
10—15 мм, ширина — 6—8 мм. Вивідна протока має довжину 15—20 мм. Альвеоли
залоз вистелені епітелієм, який виробляє секрет, що надходить у вивідну протоку.
Залози містяться в товщі задніх відділів великих статевих губ. їх вивідні протоки
відкриваються в борозенці, утвореній малими статевими губами (у нижній третині їх)
і дівочою плівою. Залози можна промацати в основі великих статевих губ, неподалік
від задньої спайки.
Секрет залоз білуватий, має лужну реакцію і характерний запах. Він виділяється
при статевому збудженні, зволожуючи переддвер’я і вхід у піхву, та розріджує
сім’яну рідину, сприяючи пересуванню сперматозоонів. У разі порушення відтоку
можуть утворюватись кісти залози, а при інфікуванні розвивається барто
лініт.
Дівоча пліва (hymen)
— сполучнотканинна перетинка, яка закриває вхід у піх
ву. Вкрита вона багатошаровим плоским епітелієм. У основі дівочої пліви містяться
м’язові елементи, еластичні волокна, кровоносні судини і нерви. У ній є отвір (мал. 2).
Залежно від його форми і розташування дівоча пліва може мати вигляд кільця, пів
місяця, зубця, лопати, труби тощо. Іноді дівоча пліва має два або кілька отворів; зрідка
буває суцільною (без отворів). Під час перших статевих зносин дівоча пліва розри
вається, що супроводжується кровотечею. Після розривання її залишаються гіме-
нальні сосочки, а після пологів — клаптики, так звані міртовидні сосочки (caruncula
myrti formis).
У деяких випадках дівоча пліва настільки добре розтягується, що не порушуєть
ся під час статевих зносин, а у виняткових випадках — навіть під час пологів.
Промежина (perineum)
— простір між задньою спайкою і задньопрохідним отво-
2
*
3S