Мал. 8. Топографічні співвідношення між маткою, склепіннями піхви та очеревиною при
нормальному положенні матки.
А. Анатомічна частина матки:
І — тіло матки; II — перешийок матки (нижній матковий сегмент); III — шийка матки;
/ — очеревина; 2 — orificium uteri internum anatomicum;
3
— orificium uteri histoloqicum;
4
— заднє склепіння піхви;
5
— прямокишково-маткова заглибина;
6
— сечовий міхур;
7 — піхва; S — переднє склепіння піхви; 9 — зовнішній зів каналу шийки;
10
—
міхурово-матковий простір.
Б. Три анатомічні частини 'шийки матки:
І
— надпіхвова; 2 — середня;
3
— піхвова
оболонки перешийок наближається до тіла матки, за будовою стінки — до її шийки.
Верхньою межею перешийка є внутрішній матковий зів (orificium internum), нижня
межа розташована приблизно на
1
см нижче від внутрішнього зіву (orificium hysto-
logicum — Aschoff).
Перешийок разом із частиною нижнього відділу тіла матки під час вагітності і
пологів становить нижній сегмент матки. Верхньою межею нижнього сегменту є
місце прикріплення очеревини до передньої стінки матки, нижня межа — місце
переходу перешийка в шийку матки.
Ш и й к а м а т к и частково виступає в просвіт піхви, має циліндричну форму
або трохи звужується в напрямі до зовнішнього зіву (циліндро-конічна форма).
У дитячому віці і в дорослих жінок з недорозвиненими статевими органами шийка
матки має конічну форму. У шийці матки розрізняють піхвову частину (pars vagina
lis) , що виступає в просвіт піхви, і надпіхвову (pars supravaginalis), яка лежить вище
від місця прикріплення до шийки стінок піхви. Деякі автори ділять шийку матки на
три частини — pars vaginalis (нижче від місця прикріплення до неї переднього скле
піння піхви), pars intermedia (між pars vaginalis і місцем прикріплення заднього скле
піння) та pars supravaginalis cervitis.
Шийка матки має вузький веретеноподібний канал, вистелений слизовою обо
лонкою. Він звужений вгорі і внизу і трохи розширений посередині. Верхній кінець
шийкового каналу утворює внутрішній зів, а зовнішній зів відкривається в центрі
піхвової частини шийки матки. У жінок, які народжували, зовнішній зів має форму
поперечної щілини, у жінок, які не народжували,— крапки (мал. 9). Форма зовніш
нього зіву змінюється внаслідок бокових надривів шийки матки під час пологів.
40