Мал. 283. Види акушерських щипців:
а
— Лазаревича;
б
— Феноменова—Сімпсона;
в
— Негеле;
г
— Левре;
д
— Лазаревича—
Кілланда
Бинт Вербова. Показаннями для накладання бинта Вербова є вторинна слабкість
родових сил і розтягнення фасцій та м’язів черевної стінки.
Протипоказання: 1) вади серця; 2) захворювання нирок; 3) загроза розриву
матки; 4) невідповідність між розмірами таза і плода.
Умови для операції: передлегла частина плода опустилась у порожнину матки
або розташована на дні таза.
Акушерські щипці застосовують звичайно для витягання голови живого до
ношеного плода у разі потреби швидко закінчити пологи.
Ще на початку XVII ст. шотландський лікар Чемберлен застосував акушерські
щипці. Родина Чемберленів зберігала будову щипців у таємниці і широко користу
валася цим інструментом для особистого збагачення. На початку XVIII ст. Пальфін
винайшов власну модель щипців і зробив про це повідомлення в Паризькій академії
наук. Потім над удосконаленням щипців працювало багато вчених, які сконструю
вали оригінальні моделі щипців (мал. 283).
Тепер найчастіше користуються щипцями Симпсона у модифікації М. М. Фе
номенова.
Щипці складаються з двох гілок (бранш), які перехрещуються між собою.
Кожна гілка складається з трьох частин: 1) вікончастої ложки, яка захоплює го
лову; 2) замка, за допомогою якого гілки замикаються; 3) рукоятки, за допомогою
якої витягують голову, розташовану між ложками щипців. Між замком і рукояткою
щипців є бокові виступи (гачки Буша), які є опорою для рук при витяганні голови.
Щипці мають дві кривизни — головну і тазову. Головна кривизна призначена для
захоплення голови; тазова кривизна щипців збігається за формою із провідною
віссю таза. Кожну ложку щипців вводять окремо в ліву і праву половини піхви
447