Стр. 454 - Акушерство Жученко 1994

Упрощенная HTML-версия

розвитку плода; 4) глибока недоношеність і незрілість плода; 5) наявність інфекції
у матері. У разі операції за життєвими показаннями з боку матері наявність проти­
показань не враховується.
Умови для операції: 1) відсутність інфекції в пологах (безводний період не
довший 10—12 год); 2) живий та життєздатний плід (за винятком тих випадків,
коли операцію треба робити за життєвими показаннями матері); 3) згода жінки
на операцію (за винятком операцій за життєвими показаннями матері); 4) спорож­
нений сечовий міхур (треба ставити постійний катетер).
Операцію можна проводити в плановому порядку до початку родової діяльності
і під час пологів.
Якщо операцію проводять у плановому порядку, то напередодні на обід дають
рідкий суп, бульйон з білим хлібом, кашу, на вечерю — солодкий чай. Клізму роб­
лять увечері та вранці у день операції (за 2 год до неї).
Напередодні операції на ніч дають снодійні разом із димедролом (по 0,05 г).
У тих випадках, коли операцію кесаревого розтину проводять у невідкладному
порядку, то перед втручанням спорожнюють шлунок через зонд, ставлять клізму
(якщо немає кровотечі, розриву матки та ін.).
Сечу випускають катетером на операційному столі.
Вибір методу знеболювання визначають індивідуально. Найчастіше використо­
вують ендотрахеальний наркоз азоту закисом у поєднанні з нейролептичними
і аналгетичними засобами.
Знеболювання починають з премедикації шляхом введення за 20—25 хв до по­
чатку наркозу 0,1 % розчину атропіну сульфату (внутрішньом’язово по 0,5—1,0 мл).
При терміновій операції премедикацію проводять шляхом внутрішньовенного вве­
дення атропіну сульфату перед початком увідного наркозу.
Для операції потрібні такі інструменти: скальпелі, пінцети, анатомічні, хірур­
гічні, кровоспинні затискачі (довгі та короткі), корнцанги, кульові та оваріальні
щипці, кюретки, голкотримачі, голки, ножиці (зігнуті й прямі), дзеркала черевні,
катетер, шприц з голками, затискачі білизняні, кетгут, шовк, скобки.
Заздалегідь готують все для переливання крові, оживлення дитини, яка може
бути в стані асфіксії.
Передню черевну стінку розтинають по білій лінії пошарово від пупка до лобкового симфізу (дов­
жина розрізу становить 10—12 см). Передню поверхню матки відгороджують від черевної порожнини
серветками, щоб у неї не потрапили навколоплідні води. У разі корпорального кесаревого розтину на
передній стінці матки роблять поздовжній розріз завдовжки близько 12 см і через нього витягують плід
за -ногу, яку захоплюють рукою.
Пуповину розтинають між двома затискачами, дитину передають акушерці. Після цього витягу­
ють послід, перевіряють порожнину матки рукою або кюреткою, пошарово зашивають стінку матки
триповерховими швами (м’язово-м’язові, м’язово-серозні і серо-серозні). Стінку живота зашивають
пошарово. На рану накладають суху асептичну пов’язку.
Останнім часом вважають за доцільне робити розріз у нижньому сегменті матки.
Для цього спочатку розрізують міхурово-маткову складку очеревини і відсувають
сечовий міхур донизу. Після витягнення плода та посліду і накладання швів на краї
розрізу нижнього сегмента сечовий міхур переміщають на попереднє місце, міху-
рово-маткову складку очеревини зшивають. Основні етапи операції зображені на
мал. 286.
Враховуючи можливість виникнення інфекції, при інтраперитонеальному кеса­
ревому розтині треба прагнути уникнути розрізування очеревини. Заслуговує на
4S2