2—2,5 см, товщина — 1 —1,5 см, маса — 6—8 г. У старечому віці яєчники ущільню
ються, зменшуються, в них розвивається рубцева тканина.
Яєчник одним краєм прикріплений до заднього листка широкої маткової зв’язки.
Решта його поверхні очеревиною не вкрита і вільно виступає в черевну порожнину
малого таза. Яєчник утримується у вільно підвішеному стані широкою матковою
зв’язкою, власного зв’язкою яєчника і лійково-тазовою зв’язкою. Судини і нерви
підходять до яєчника у тому місці, де він прикріплений до заднього листка широкої
зв’язки (ворота яєчника — hilus ovarii).
У яєчнику розрізняють епітелій, що вкриває вільну поверхню, білкову оболонку,
кірковий і мозковий шари.
Покривний епітелій яєчника («зародковий») у період внутрішньоутробного
розвитку і раннього дитинства бере участь у формуванні первинних фолікулів.
Білкова оболонка лежить під епітелієм. Вона складається із сполучної тканини,
волокна якої розташовані паралельно до поверхні яєчника.
Кірковий шар яєчника прилягає до білкової оболонки. У сполучнотканинній
основі кіркового шару містяться численні первинні фолікули, а також фолікули в різ
ній стадії розвитку, жовті тіла та їх залишки.
Мозковий шар яєчника складається із сполучнотканинної строми з домішкою
м’язових волокон. У стромі проходять численні судини і нерви.
Яєчники виконують генеративну і гормональну функції. Протягом періоду стате
вої зрілості в них відбувається ритмічно повторюваний процес дозрівання яйцеклітин.
У яєчнику виробляються статеві гормони, які впливають на весь організм жінки,
зокрема на статеві органи.
Гормони яєчника
синтезуються в фолікулі і жовтому тілі. Ф о л і к у л я р н и й
г о р м о н , продукований фолікулом, і близькі до нього за будовою та дією речовини
називаються естрогенами.
Виділено в чистому вигляді й добре вивчено такі естрогени: естрадіол, естрон та
естріол. Ці естрогени близькі за хімічною будовою, але фізіологічна активність їх
неоднакова. Найбільшу активність має естрадіол — первинний гормон, що утворю
ється в фолікулі яєчника. Естрон виявлено в яєчнику і корі надниркових залоз. Він
має високу фізіологічну активність (майже таку, як естрадіол). Естріол мало прояв
ляє свою активність протягом менструального циклу, але набуває великого значення
під час вагітності.
Естрогени утворюються також у надниркових залозах і в плаценті.
Естрогенні гормони справляють на організм складний вплив. Вони сприяють
розвиткові вторинних статевих ознак, а також матки та інших статевих органів у
період статевого дозрівання.
Естрогени спричинюють гіперемію статевих органів, посилюють обмін речовин і
проліферацію клітинних елементів. Тому під впливом естрогенів відбуваються такі
процеси: а) гіперплазія м’язових елементів матки у період статевого дозрівання;
б) проліферація функціонального шару слизової оболонки матки в першу фазу мен
струального циклу; в) проліферація вивідних проток молочних залоз; г) розмножен
ня клітин епітеліального покриву слизової оболонки піхви.
Під впливом естрогенів у матці посилюється синтез скоротливого м’язового біл
ка, збільшується кількість фосфорних сполук і глікогену, які є джерелом енергії,
настають зрушення в обміні електролітів. Названі зміни сприяють підвищенню
тонусу, збудливості і скоротливості матки.
Естрогени зумовлюють спонтанне скорочення матки (і маткових труб) і підви
44