У кінці вливання додають 5 % розчин аскорбінової кислоти (5—10 мл). Пре
парати, які розширюють судини, при відшаруванні і передлежанні плаценти за
стосовувати категорично протипоказано.
Для поліпшення метаболічного обміну внутрішньом’язово вводять масляний
розчин токоферолу ацетату (1 мл).
При брадикардії у плода призначають атропіну сульфат (по 0,3 мл 0,1 % роз
чину внутрішньовенно і 0,7 мл під шкіру роділлі).
Лікарська допомога полягає у швидкому завершенні пологів (накладання щипців,
кесарів розтин), проведення реанімаційних заходів у новонароджених. Обов’яз
ковим є туалет дихальних шляхів (відсмоктування слизу із ротової порожнини з
моменту народження голови плода). У разі масивної аспірації туалет здійснюють
під контролем ларингоскопа, туалет закінчують відсмоктуванням вмісту шлунка
новонародженого.
Проводять штучну вентиляцію легенів: розгинають голову плода; здійснюють
контроль за ефективністю штучної вентиляції легенів за допомогою аускультації
їх. У разі потреби повторно виконують туалет дихальних шляхів, якщо немає апа
ратів для штучної вентиляції легень, її проводять за методом дихання рот до рота.
Для корекції метаболічних порушень у пуповинну вену (після перерізування
її) вводять 10 % розчин глюкози (по 7 мл на 1 кг маси тіла), 4 % розчин натрію
гідрокарбонату (по 3 мл на 1 кг маси тіла при оцінці стану дитини в 3—5 балів
і по 2,5 мл на 1 кг при оцінці в 6—7 балів) та 10 % розчин кальцію глюконату (по
1 мл на 1 кг маси тіла).
При серцевій недостатності і зупинці серця показані зовнішній масаж серця,
внутрішньосерцеве введення 0,1 % розчину адреналіну гідрохлориду (по 0,2 мл).
У разі брадикардії призначають підшкірно 0,1 % розчин атропіну сульфату (по
0,1—0,2 мл) та внутрішньовенно кальцію глюконат, кокарбоксилазу (по 8 мг на
1 кг маси тіла).
При гіповолемії крапельно внутрішньовенно вводять реополіглюкін (по 10 мл
на 1 кг маси тіла).
У разі низького AT ефективне внутрішньом’язове введення гідрокортизону
(по 5 мг на 1 кг маси тіла).
З метою нормалізації функції центральної нервової системи у разі відсутності
самостійного дихання протягом 7 хв вводять 2,4 % розчин еуфіліну (по 0,3—
0,9 мл) або 1,5 % розчин етимізолу (по 0,5 мг на 1 кг маси тіла). При відсутності
дихання протягом 10 хв на тлі інфузії реополіглюкіну внутрішньовенно вводять
20 % розчин манніту (по 0,5 г на 1 кг маси тіла або лазикс по 1 мг на 1 кг).
Новонародженим, стан яких оцінили в 6 балів і нижче, після відновлення ди
хання треба ввести 20 % розчин натрію оксибутирату (по 100 мг на 1 кг маси тіла)
і перевести в палату інтенсивної терапії. Таким дітям призначають краніоцереб-
ральну гіпотермію разом із зігріванням тулуба.